На Венере обнаружена неизвестная разновидность ударных кратеров: их раньше не видели (фото)

На Місяці та Марсі можна знайти дуже багато ударних кратерів різних розмірів, які залишилися після падіння астероїдів у різні періоди історії Сонячної системи. Навіть на Землі збереглися деякі стародавні ударні кратери. Хоча Венера також вкрита кратерами, дивно те, що на поверхні цієї планети не було виявлено ударних кратерів діаметром понад 300 км, відомих як ударні басейни. Тепер же вчені отримали доказ їхнього існування. Просто ці кратери виглядають не так, як очікували вчені. Дослідження опубліковано в Journal of Geophysical Research: Planets, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вчені вивчили ділянку поверхні Венери під назвою тессера Хаастте-Баад. Ця особливість рельєфу являє собою низку концентричних кілець на поверхні Венери діаметром приблизно 1500 км. Вважається, що цей регіон є однією з найдавніших ділянок поверхні Венери і класифікується як тесерна місцевість.

Дослідження припускає, що тессера Хаастте-Баад виникла внаслідок двох гігантських ударів, коли Венері було приблизно 3,5 млрд років і це той самий ударний басейн, який раніше не могли знайти на цій планеті. Вчені кажуть, що результати дослідження показують, що не всі ударні кратери мають однаковий вигляд і можуть мати зовсім іншу структуру.

Моделювання показує, що невідомі ударні об'єкти, які створили прихований ударний басейн на Венері, мали ширину приблизно 75 км, і обидва зіткнення з планетою відбулися поспіль, що призвело до зміни рельєфу місцевості.

За словами вчених, у пошуках ударних кратерів на Венері раніше шукали заглиблення в корі, але для цього потрібна товста літосфера. Зараз товщина літосфери Землі становить приблизно 112 км, але мільярди років тому її товщина становила всього майже 10 км. За словами вчених, тоніки шар кори Венери утворився над шаром розплавленої лави в далекому минулому, коли Венера майже повністю складалася з гарячої магми, яка ще не затверділа.

Моделювання показало, що два удари невідомих величезних об'єктів із космосу по поверхні Венери могли проломити тонку літосферу. Це дало змогу розплавленій лаві просочитися назовні і в кінцевому підсумку затвердіти, щоб створити тессери, які видно на Венері.

Подібний процес може відбуватися, адже це астрономи виявили, наприклад, на супутнику Юпітера Каллісто, де розташована кільцева структура діаметром 3800 км під назвою Вальхалла. Вважається, що така особливість рельєфу утворилася внаслідок падіння великого об'єкта на поверхню супутника Юпітера.

Що стосується Венери, то дивно, що тессерна місцевість розташована на плоских, піднятих плато, де літосфера, ймовірно, набагато товща. Але автори дослідження вважають, що це можна пояснити.

Коли величезна кількість частково розплавленої лави виходить на поверхню, то залишається твердий залишок. Він набагато міцніший, ніж мантія внизу. Цей залишок також має меншу щільність, ніж уся мантія навколо нього. Таким чином він також плавучий. Тобто цей залишок може піднімати рельєф тессери. Якщо лава залишиться на місці, вона затвердіє в цьому піднятому положенні. Якщо вона стече, то височина рельєфу опуститься, як це видно на прикладі тессери Хаастте-Баад.

Вчені дійшли висновку, що перший удар невідомого об'єкта по Венері призвів до утворення лави, а другий — створив кільцеву структуру, яку можна побачити сьогодні.

Як уже писав Фокус, японські вчені успішно відправили в космос перший у світі дерев'яний супутник. Вчені хочуть довести, що дерев'яні супутники можуть замінити металеві супутники, які забруднюють атмосферу Землі.

Також Фокус писав про те, що астрономи знайшли чорну діру з найвищою швидкістю поглинання матерії. Це відкриття може пояснити одну з головних загадок, яка стосується того, чому в ранньому Всесвіті були виявлені занадто масивні чорні діри.