Астероїд допоміг ученим розкрити секрет походження зовнішньої частини Сонячної системи (фото)

Результати нового дослідження вперше надали доказ існування в зовнішній частині Сонячної системи на етапі її формування слабкого магнітного поля. Досі було відомо, що магнітне поле допомогло створити внутрішню частину Сонячної системи, де утворилися Земля, Венера, Меркурій і Марс, але вчені не знали чи було магнітне поле за орбітою Юпітера. Дослідження опубліковано в журналі AGU Advances, пише Interesting Engineering.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Учені вивчили крихітні частинки з астероїда Рюгу, які були доставлені на Землю 4 роки тому. Вважається, що цей астероїд утворився на околицях ранньої Сонячної системи, а потім перемістився в головний пояс астероїдів між Марсом і Юпітером. Вчені шукали ознаки стародавнього магнітного поля і знайшли перший доказ того, що воно існувало не тільки у внутрішній частині ранньої Сонячної системи, а й у зовнішній.

Приблизно 4,6 млрд років тому щільна хмара з газу і пилу стислася під впливом гравітації і це призвело до створення Сонця і зародка майбутньої Сонячної системи. Матерія, яка залишилася після утворення Сонця, тобто, сонячна туманність, складалася з іонізованого газу. Вчені вважають, що взаємодія між молодим Сонцем та іонізованим газом створила магнітне поле, яке заповнило туманність. Це магнітне поле зіграло вирішальну роль у накопиченні матерії у внутрішній частині Сонячної системи, що призвело до утворення планет, їхніх супутників і астероїдів.

Минулі дослідження показали, що це магнітне поле протиралося до орбіти Юпітера, що приблизно в 7 разів перевищує відстань від Землі до Сонця. Вчені вважають, що магнітне поле силою від 50 до 200 мікротесла зіграло важливу роль у створенні Землі, Венери, Меркурія і Марса. Докази цього раніше були виявлені в метеоритах, які виникли у внутрішній частині сонячної туманності, а потім впали на Землю.

Досі вчені не могли точно сказати, чи було магнітне поле в зовнішній частині ранньої Солоної системи. Для того, щоб це з'ясувати, автори дослідження провели аналіз крихітних частинок з астероїда Рюгу для пошуків ознак стародавнього магнітного поля.

Але аналіз зразків Рюгу показав деякі докази збереженого магнітного поля. Також учені провели аналіз метеоритів, які утворилися у віддаленій частині сонячної туманності. Зібравши дані воєдино, автори дослідження дійшли висновку, що магнітне поле в зовнішній частині ранньої Сонячної системи все ж таки існувало, хоча воно було дуже слабке — максимум 15 мікротесла. Для порівняння магнітне поле Землі має силу 50 мікротесла.

І незважаючи на це, як вважають вчені, це магнітне поле могло допомогти зібрати первинні газ і пил, що призвело до утворення астероїдів і, можливо, навіть планет, таких від Юпітера до Нептуна.

Як уже писав Фокус, астрономи виявили Землю в майбутньому біля мертвої зірки. Нове дослідження показує, якою може бути остаточна доля нашої планети.

Також Фокус писав про те, що фізики змогли вперше довести двоїсту природу такого екзотичного стану матерії, як надплинне тверде тіло.