Невідомі процеси: вчені розкрили таємницю сховища вуглецю в Південному океані

Завдяки новому дослідженню вчені дізналися більше про складні процеси, які відбуваються в Південному океані, що омиває Антарктиду. Там існують підводні екосистеми, які відіграють важливу роль у регулюванні клімату нашої планети і в накопиченні на глибині вуглецю. Тепер же вчені з'ясували, що унікальна група мікроскопічних водоростей відіграє ключову, але не головну роль у природному зберіганні вуглецю в океані. Дослідження опубліковано в журналі Nature, пише Earth.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Мікроскопічні водорості, відомі як діатомові водорості, відіграють важливу роль у переміщенні вуглецю в глибини океанів, особливо в Південному океані, який містить близько третини органічного вуглецю, що зберігається в океанах Землі.

Діатомові водорості несуть виразні щільні структури на основі кремнію, які нагадують маленькі скляні будиночки. Вчені довгий час вважали, що ці структури забезпечують достатню вагу або баласт для того, щоб діатомові водорості занурилися на більшу глибину і забрали з собою вуглець, який би там накопичувався. Відомо, що такі водорості щорічно поглинають мільярди тонн вуглецю з атмосфери.

Діатомові водорості поглинають вуглець поблизу поверхні океану. Цей процес є частиною так званого біологічного вуглецевого насоса, тобто серії процесів, які спрямовують вуглець у глибші шари океану.

Згідно з новим дослідженням, діатомові водорості не витримують довгого спуску. Замість цього вони затримуються ближче до поверхні, в той час як вуглець переміщується в глибини океану за допомогою інших, поки невідомих способів. За словами вчених, діатомові водорості не завжди роблять такий великий внесок у вуглецевий насос Південного океану, як вважалося раніше.

Вчені все більше турбуються про те, що потепління океану може вплинути на продуктивність діатомових водоростей і, таким чином, знизити ефективність біологічного вуглецевого насоса в Південному океані. Але нове дослідження припускає, що ці зміни можуть не сильно вплинути на здатність Південного океану зберігати вуглець, як вважалося раніше.

За словами вчених, вуглець продовжує опускатися в глибини океану, що говорить про те, що в так званій "сутінковій зоні" океану відбуваються ще не відкриті процеси. Розкриття цих процесів має вирішальне значення для точного прогнозування того, як океани зможуть зберігати вуглець у майбутньому.

"Сутінковою зоною" називають шар океану на глибині від 100 до 1000 метрів і в ній міститься динамічна екосистема, що складається з організмів і складних процесів, які тільки починають розуміти вчені. Дослідження показує, що більша частина вуглецю, який переноситься в глибини океану, бере свій початок саме в "сутінковій зоні" і минає механізми, пов'язані з діатомовими водоростями.

Як уже писав Фокус, розкрито загадку Колеса духів на Близькому Сході. Хоча вчені спростували теорію про передбачуване призначення схожої на Стоунхендж споруди, вони не можуть сказати, для чого вона була побудована насправді.

Також Фокус писав про те, що термоядерний синтез подарує безмежну чисту енергію, але є перешкоди на шляху до її отримання. Навіть коли вчені зможуть постійно отримувати більше енергії в результаті термоядерного синтезу, ніж використовують для його запуску, їм все одно потрібно подолати серйозні проблеми для масштабного виробництва термоядерної енергії.