14 мільйонів років тому на Землю обрушилася гігантська позаземна "хвиля": вона змінила все

Подорож нашої Сонячної системи навколо центру Чумацького Шляху подібна до корабля, що пливе через мінливу погоду в морі. Наша Сонячна система проходить через різні галактичні середовища та одне з них, як вважають вчені, могло мати довгостроковий вплив на клімат планети мільйони років тому, пише Live Science.

Спостереження нещодавно закритої місії Європейського космічного агентства Gaia показують, що близько 14 мільйонів років тому наша Сонячна система пройшла через щільну область зореутворення в напрямку сузір'я Оріона. Цей регіон є частиною великої мережі зоряних скупчень, що охоплює майже 9000 світлових років і виліплена в структуру, яку астрономи охрестили хвилею Редкліффа на честь Гарвардського інституту Редкліффа в Массачусетсі, де було підтверджено існування хвилі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Мільйони років тому, коли наша Сонячна система проходила через Хвилю Редкліффа, вона, як вважають вчені, могла отримати збільшений потік міжзоряного пилу. Дослідники зазначають, що час цієї події збігається з переходом Землі від теплішого до більш холодного клімату — це відображено в розширенні Антарктичного крижаного щита. Вчені вважають, що ці дані підвищують ймовірність того, що зіткнення насправді могло призвести до кліматичного зсуву в поєднанні з кількома додатковими факторами й поточними процесами.

За словами провідного автора дослідження, докторанта з астрофізики у Віденському університеті Ефрема Маконі, подальші дослідження дадуть змогу вченим перевірити цю теорію. Вчені сподіваються виявити незвично високий вміст радіоактивних елементів, очікуваний за такого істотного припливу пилу — це б дало змогу підтвердити теорію.

Утім, учені визнають, що виявлення вирішального доказу в геологічному літописі Землі — непросте завдання. За словами астронома Тедді Картера, основна проблема полягає в тому, що надзвичайно складно зазирнути в минуле Землі, причому неважливо, робите ви це в космосі чи в Антарктиді. Дослідникам доведеться зосередитися на пошуку 14-мільйонного сплеску вмісту рідкісного ізотопу заліза, відомого як залізо-60, що зазвичай вивільняється надновими, проте надзвичайно рідко зустрічається на нашій планеті.

Зазначимо, що хвиля Редкліффа розташована всього в 400 світлових роках від нас, проте астрономи помітили її лише 5 років тому, у 2020 році, використовуючи телескоп Gaia. Тепер учені використовували найостанніші дані Gaia для моделювання 56 молодих зоряних скупчень, пов'язаних із цією структурою. У результаті їм вдалося простежити поточні орбіти скупчень у Чумацькому Шляху, а також їхні траєкторії до народження, які були виведені з їхніх натальних молекулярних хмар. Це дало змогу дослідникам, по суті, "повернутися назад у часі й побачити, де вони були в минулому стосовно Сонячної системи".

Результати вказують на те, що наша Сонячна система близько 14 мільйонів років тому перебувала в найближчій точці до регіону Оріона. Фактично вона наблизилася на відстань близько 65 світлових років принаймні до двох місцевих, запилених зоряних скупчень: NGC 1980 і NGC 1981.

Моделювання також показало, що наша Сонячна система провела в цьому регіоні близько 1 мільйона років, що збігається з переходом Землі від теплішого до більш холодного клімату в "середньому міоцені". Це вказує на можливість того, що істотний міжзоряний пил міг блокувати частину сонячного випромінювання, тим самим прискорюючи похолодання всієї планети, стверджує нове дослідження.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що в Сонячну систему може потрапити ще одна планета.