Щось дивне коїться з температурою Південного океану: дані не відповідають прогнозам

Про це пише PHYS.org.

У новому дослідженні вчені зі Стенфордського університету виявили, що розбіжність між результатами моделі та даними, що вказують на охолодження океану навколо Антарктиди. Команда вважає, що все зводиться до відсутності талої води й недооцінки кількості опадів.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами старшого автора дослідження, доцента кафедри наук про систему Землі в Школі сталого розвитку Стенфордського університету імені Дорра Ерла Вілсона, вони з колегами виявили, що тенденція до охолодження Південного океану насправді є відповіддю на глобальне потепління Землі, яке прискорює танення крижаного покриву і локальні опади.

У міру того як потепління Землі призводить до танення крижаного покриву крижаного континенту та випадання більшої кількості опадів, верхній шар Південного океану стає дедалі менш солоним, а отже, і менш щільним. Це створює кришку, яка обмежує обмін прохолодних поверхневих вод із теплішими водами нижче. Простими словами, за словами Вілсона, чим свіжішим стає поверхневий шар океану, тим складніше змішувати теплу воду.

Водночас опріснення не повністю відображено в сучасних кліматичних моделях — недолік, який давно був визнаний науковцями. Ба більше, саме його вважали основним джерелом невизначеності в прогнозах майбутнього підвищення рівня моря. За словами Вілсона, вплив талої води на циркуляцію океану, на жаль, повністю відсутній у більшості кліматичних моделей.

Дослідники визнають, що невідповідність між моделями та реальними даними температури поверхні моря навколо Антарктиди є частиною більш масштабної проблеми — це заважає нам підготуватися до майбутніх кліматичних впливів. Команда виявила, що глобальні кліматичні моделі, як правило, неточно моделюють похолодання, яке спостерігається за останні чотири десятиліття в Південному океані та східній частині тихого океану навколо екватора, а також інтенсивність потепління, яке спостерігається в Індійському та західній частині Тихого океану. Крім того, вчені спостерігають розбіжності між моделюванням і спостережуваною частотою погодних умов Ла-Нінья, що визначаються тим, що східна частина Тихого океану холодніша за середню.

Результати нового дослідження показують, що за останні 8 років потепління в Південному океані трохи послабило 40-річну тенденцію до охолодження, але не так, як передбачали кліматичні моделі.

За словами Вілсона, вони з командою вважають, що отримані ними результати можуть допомогти примирити ці глобальні розбіжності. Це особливо важливо в умовах нинішньої кліматичної кризи, коли земні океани вже поглинули понад чверть вуглекислого газу, що викидається внаслідок антропогенного впливу, а також понад 90% надлишкового тепла, що утримується парниковими газами.

У результаті Південний океан має величезний вплив на підвищення рівня світового океану, поглинання тепла океаном і секвестрацію вуглецю. У своїй роботі вчені використовували новий метод, що включає симуляції з 17 різних кліматичних моделей, і виявили, що відсутність прісної води пояснює до 60% невідповідності між спостережуваними та прогнозованими температурами поверхні Південного океану в період з 1990 по 2021 рік.

Раніше Фокус писав про те, що океан втомився підчищати за людьми: він може повернути назад весь CO2, який утримує.