Детектори ядерних вибухів допоможуть захистити нас від великої загрози з космосу: що відомо

Про це дослідження пише Space.

По всьому світу з початку епохи Холодної війни були встановлені десятки надчутливих детекторів для виявлення інфразвукових хвиль, створюваних випробуваннями ядерних бомб на відстані в тисячі кілометрів. Інфразвуком називають звукові хвилі, які перебувають набагато нижче діапазону людського слуху.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ці детектори, що входять у мережу виявлення Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань, також уловлюють ультразвукові удари, які створюють великі шматки метеоритів або космічного сміття, що розпадається в атмосфері Землі. Метеорити — це уламки астероїдів, тобто космічного каміння, що обертається навколо Сонця, а космічним сміттям називають супутники, що не працюють, та інші апарати на орбіті, а також відпрацьовані ступені ракет-носіїв.

Учені вивчили, як ці детектори можуть допомогти виявити траєкторію польоту метеоритів і шматків космічного сміття, особливо тих, які падають у віддалених районах, де недоступні спостереження за допомогою оптичних камер і телескопів. Автори дослідження кажуть, що інфразвукові детектори ядерних випробувань мають більше переваг для відстеження об'єктів, що падають із космосу. Вони можуть стежити за цими об'єктами і вдень, і вночі, а також у будь-яку погоду, на відміну від оптичних телескопів.

Інфразвукові детектори можуть допомогти визначити траєкторію космічних об'єктів, що падають, за допомогою методу, відомого як тріангуляція, який порівнює сигнали, отримані двома або більше детекторами, щоб встановити місце розташування джерела звуку.

Учені хотіли дізнатися, наскільки точними можуть бути такі розрахунки залежно від кута, під яким об'єкт входить в атмосферу. Вони виявили, що, хоча траєкторії метеоритів і космічного сміття, що падають в атмосферу під кутом 60 градусів і більше, легко реконструювати за інфразвуковими вимірами, це важче зробити для об'єктів, що падають під меншими кутами.

Шматки космічного сміття і метеорити, які входять під невеликими кутами, створюють заплутані дані під час вимірювання інфразвуковими детекторами, оскільки вони виробляють звукові сигнали протягом сотень, навіть тисяч кілометрів.

Зображення з камер і телескопів, навпаки, добре справляються з реконструкцією траєкторій руху об'єктів, що входять під невеликими кутами. Але ці прилади не доступні для спостереження за небом над віддаленими регіонами світового океану, де більшість космічного сміття і метеоритів падає на Землю або згорає в атмосфері.

Тому вчені намагаються з'ясувати, чи можуть комбінації різних типів вимірювань надати більш точні дані про космічні об'єкти, що падають. Хоча детектори ядерних випробувань не можуть забезпечити завчасні попередження про наближення метеоритів або шматків космічного сміття, все ж таки вони можуть допомогти отримати більш точні дані про траєкторію їхнього польоту, вважають вчені.

Нагадуємо, що розрахунки вчених, які займаються відстеженням космічного сміття на орбіті, свідчать, що наразі навколо Землі обертається понад 1 200 000 уламків завширшки понад 1 см. Приблизно 50 000 уламків космічного сміття мають ширину понад 10 см.

Також нагадуємо, що в суботу, 10 травня, на Землю впав 53-річний космічний апарат, який мав вивчати Венеру, але так і не потрапив на цю планету. Вважається, що радянський посадковий модуль упав в Індійський океан недалеко від Індонезії.