До Великої стіни китайські правителі побудували Великий рів: він потрібен був не для захисту
Задовго до того, як було споруджено Велику Китайську стіну, інші монументальні споруди були зведені поперек євразійських степів. Ці споруди не призначалися для захисту від монгольських армій, а скоріше для демонстрації влади.
Про це повідомляє New Scientist.
Велика Китайська стіна тягнеться на тисячі кілометрів, її найдовша ділянка становить близько 8850 км. Ця частина стіни датується династією Мін (1368-1644 рр. н. е.), вона слугувала фізичним бар'єром для захисту від монгольських набігів.
На відміну від Великої Китайської стіни, існувала більш рання система з траншей, стін та інших огорож, яка простягалася приблизно на 4 тис. км. Вона тягнулася через більш північні регіони Китаю, Монголії та Росії.
Так званий Великий рів був побудований між X і XII століттями кількома династіями, здебільшого династією Цзінь (1115-1234 рр. н.е.), яку заснували чжурчженці з Сибіру і північно-східного Китаю, що в основному були скотарями.
Гідеон Шелах-Лаві з Єврейського університету в Єрусалимі зі своєю командою обстежив і наніс на карту споруду за допомогою супутникових знімків. Також команда вивчила ділянку протяжністю 405 км на території сучасної Монголії та провела розкопки.
Загороджувальна споруда складалася з рову завглибшки близько 1 метра і завширшки 3 метри. Земля з рову була насипана на одному з його країв, створюючи загородження зі спресованої землі, висота якої сягала 1-2 метрів. Через кожні кілька кілометрів рову були встановлені квадратні кам'яні огорожі шириною близько 30 метрів.
Для чого був побудований цей Великий рів залишається невідомим. Річ у тім, що збереглося дуже мало історичних документів про це будівництво. Деякі історики припускали, що загородження могло бути побудовано, щоб зупинити армії Чингісхана. Але такі споруди не були б особливо ефективними в обороні.
"Загородження не змогло б зупинити вторгнення армій противника", — каже Шелах-Лаві.
Натомість експерт припускає, що споруда була радше демонстрацією сили — територія перебуває під контролем династії Цзінь. Загородження також допомагало керувати потоком людей, товарів і тварин. Вона могла використовуватися для запобігання невеликим набігам.
"Основна ідея полягала в тому, щоб спрямувати людей туди, де існують огорожі, щоб контролювати їх, а також оподатковувати. Це скоріше було питання про переміщення та оподаткування людей, сама ідея не надто відрізняється від сучасних кордонів між країнами", — каже Шелах-Лаві.
Знахідки, зроблені на місці розкопок, також проливають світло на те, як жили люди.
"Ця область була скотарською. Ми знаходимо багато свідчень того, що в цьому регіоні люди жили за рахунок скотарства, полювання та рибальства", — додає керівник дослідження.
На обгородженій території дослідники знайшли монети часів китайської династії Сун, яка воювала з династією Цзінь, а також кераміку, наконечник плуга і кам'яну платформу або лавку, яку можна було нагрівати і використовувати як піч або ліжко.
Нагадаємо, великі частини Великої Китайської стіни утримує разом щось живе. За останні 500 років зникло близько третини стіни епохи Мін, інші її частини, як показало дослідження, тримаються за рахунок "живого" цементу.