Відсутність мозку не перешкода: чи можуть тварини без мозку насправді мислити

Наша планета є домом для величезної кількості видів, але не всі з них, як відомо, мають мозок. У таких істот, як морські зірки, медузи, морські їжаки та актинії, немає мозку, проте вони, як показують дослідження, здатні полювати, відчувати небезпеку і реагувати на навколишнє середовище. Чи означає це, що тварини без мозку здатні мислити? Учені дали відповідь, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами професора нейробіології Фрібурзького університету у Швейцарії Саймона Шпрехера, відсутність мозку насправді зовсім не означає відсутність нейронів. Насправді, за винятком морських губок і краплеподібних плакозойних, нейрони є у всіх тварин.

Дослідження показали, що медузи й гідри, попри відсутність мозку, мають дифузні нервові мережі — павутину взаємопов'язаних нейронів, розподілених по всьому тілу і щупальцях. За словами керівника Лабораторії біології розвитку та молекулярної екології кнідарій Хайфського університету в Ізраїлі Тамар Лотан, нервова мережа здатна обробляти сенсорну інформацію та генерувати організовані рухові реакції, як-от плавання, скорочення, харчування та зволоження, ефективно здійснюючи інтеграцію інформації без участі мозку.

Ця система проста, але вона здатна підтримувати напрочуд розвинену поведінку. У новому дослідженні команда Шпрехера показала, що актинія-зірочка (Nematostella vectensis) насправді здатна формувати асоціативну пам'ять — вчитися пов'язувати два непов'язаних стимули.

Науковці провели низку експериментів: в одному команда навчила актиній пов'язувати нешкідливий спалах світла з легким електричним розрядом — зрештою світло змушувало їх відступати; в іншому експерименті науковці виявили, що актинії можуть навчитися розпізнавати генетично ідентичних сусідів після багаторазових зустрічей та стримувати свою звичайну територіальну агресію. Той факт, що актинії змінюють свою поведінку стосовно генетично ідентичних сусідів, говорить про те, що вони здатні розрізняти "своїх" і "чужих".

Інше дослідження, проведене нейробіологом з Кільського університету в Німеччині Яном Білецьким, показало, що кубомедузи здатні пов'язувати візуальні сигнали з фізичними відчуттями зіткнення з об'єктами, що допомагає їм ефективніше обходити перешкоди. У результаті вчені дійшли висновку, що навчання, ймовірно, може здійснюватися окремими нейронами.

Отже, якщо тварини з нервовими мережами замість мозку здатні запам'ятовувати та вчитися на основі досвіду, чи означає це, що вони здатні мислити? За словами Шпрехер, насправді на це питання не так уже й просто відповісти. Визначення поняття "мислення" різниться в різних галузях. Наприклад, психологи, біологи та нейробіологи визначають мислення по-різному. Крім того, саме по собі мислення — досить розпливчасте поняття.

У своїх дослідженнях вчені вивчають ухвалення рішень, розпізнавання образів, асоціативне навчання, формування пам'яті та індуктивне мислення — у кожного з них своє вужче визначення.

За словами професора поведінкових наук в Університеті Маккуорі в Австралії Кена Ченга, насправді більшість людей уникають використовувати термін "мислення". Замість цього більшість віддають перевагу слову "пізнання".

Якщо мислення — це таке широке розуміння пізнання, то всі форми життя мислять. Зокрема це стосується й істот, у яких відсутній мозок. Однак, коли йдеться про "просунуте пізнання", яке виходить за рамки базового навчання, вчені не впевнені, чи здатні мислити тварини без мозку.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені зрозуміли, що відбувається в мозку під час мислення.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, що форма мозку відповідає за наші думки, почуття і поведінку.