Більше жодних таємниць: учені розгадали головну загадку кам'яних гігантів острова Пасхи

Рапа-Нуї, також відомий як острів Пасхи, часто зображується в масовій культурі як загадка. Основна таємниця криється в тому, як на крихітному, віддаленому острові в Тихому океані з'явилися майже 1000 величезних статуй — моаї. Тепер, у новому дослідженні вчені нарешті розгадали таємницю появи 70-тонних мегалітів, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Як створювалися статуї острова Пасхи

Археологи розглядали різні пояснення походження статуй, створених між 1200 і 1700 роками, але єдиної думки досі немає. Десятиліттями пропонувалися різні сценарії:

• вожді, які командували робітниками каменоломні;
• дерев'яні сани, запряжені сотнями остров'ян;
• роликові системи;
• дерев'яні рейки;
• церемоніальні покажчики на доріжках.

У новому дослідженні професор антропології та заступник декана з досліджень Бінгемтонського університету в Університеті штату Нью-Йорк Карл Ліпо з колегами розгадали цю таємницю трьома основними способами.

По-перше, вчені використовували 11 686 фотографій, зроблених за допомогою дрона — в результаті їм вдалося створити всеосяжну тривимірну модель Рано-Рараку, вулканічного кратера, де було вирізано 95% моаї. Зазначимо, що в документації було враховано кожен схил, поверхню і виробничу особливість, зафіксовану з роздільною здатністю до сантиметра.

Модель згенерувала прогнози, які вчені могли перевірити:

• якби виробництво було централізованим, майстерні були б згруповані;
• якби вони були ієрархічними, вчені виявили б відмінності у використовуваних ресурсах на кожному рівні;
• якби виробництво диктувала еліта, методи були б стандартизовані.

Результати дослідження показали протилежне: знімки з безпілотників показують 30 незалежних майстерень, що працюють одночасно. Замість вертикальної організації невеликі групи кланового рівня схоже використовували інноваційні методи людської інженерії.

За словами дослідників, у минулому вченим не вдавалося розгадати цю таємницю, оскільки двовимірні карти не могли відобразити тривимірні співвідношення. Вчені виявили, що статуї виступають зі скель під різними кутами, виробничі зони перекриваються вертикально, послідовності різьблення перетинаються в часі, а традиційні археологічні методи давали відбитки, проте упускали деталі й просто не могли охопити систему в цілому. Нова тривимірна модель вчених змінила це.

Дослідникам вдалося виявити 426 моаї на різних стадіях виробництва, 341 траншею для видобутку, 133 порожнечі, звідки було витягнуто готові статуї, і раніше не зазначені на карті кар'єри на зовнішніх схилах. Кожна майстерня була самостійна, що свідчить про децентралізацію.

Команда також виявила три різні техніки різьблення, що показують, що різні групи використовували різні підходи при створенні стандартизованих форм.

Моаї, що крокують

Дослідники також розгадали таємницю того, як статуї острова Пасхи транспортувалися островом. Попри багаторічні спроби, усі попередні теорії транспортування мали один фатальний недолік: вони не містили прогнозів, які можна було б перевірити, і які б вчені могли б підтвердити або спростувати.

Нещодавно підтверджена гіпотеза про ходьбу заснована на усних традиціях та ідеях Сержіо Рапу Хаоа. Дослідники виявили, що "дорожні моаї" — статуї, залишені вздовж доріг, які використовували для транспортування, — морфологічно відрізняються від тих, що досягли кінцевого пункту призначення — великих платформ, які називаються аху.

Команда виміряла 62 статуї, залишені вздовж стародавніх доріг. Дорожні моаї виявилися унікальними, характеризуючись ширшими основами, D-подібним поперечним перерізом і нахилом вперед на 5-15 градусів. Ці особливості були б непотрібні, якби моаї перевозилися в горизонтальному положенні. У результаті вчені дійшли висновку, що всі ці особливості вказують на вертикальне транспортування — "ходіння" статуй.

Вирубування лісів без обвалення

Дослідники також з'ясували, як розвинене суспільство могло зруйнувати своє власне середовище існування — відомо, що до кінця 17 століття ліс на острові було повністю вирубано.

За словами професора Ліпо, вони з колегами проаналізували дані попередніх археологічних розкопок. Результати засвідчили, що кількість останків щурів, з'їдених людьми, з часом зменшувалася, тоді як переважали морепродукти.

Екологічне моделювання показало, що полінезійські щури, завезені з прибуттям перших полінезійських колоністів близько 1200 року, змогли вирости до багатомільйонної популяції всього за кілька років.

Поїдаючи 95% насіння дерев на острові, щури перешкоджали відновленню лісів. Люди розчищали землі під сільськогосподарські культури, але щури зробили відновлення пальмових лісів неможливим.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що розкрито секрет цивілізації, яка будувала голови на острові Пасхи: куди вона зникла.

Раніше Фокус писав про зникнення жителів острова Пасхи: стародавня ДНК показала, що з ними сталося.