Арктика втрачає лід у рази швидше, ніж очікувалося: на катастрофу вказує космічний пил

Арктичний морський лід скоротився більш ніж на 42% з 1979 року, коли супутникові спостереження вперше стали досить регулярними, щоб відстежувати довгострокові тенденції. У новому дослідженні вчені вивчили захоплений і заблокований арктичним льодом морський пил, що дало змогу створити карту історії морського льоду, що охоплює 30 000 років, пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У міру стоншування і відступу льоду, великі площі відкритої води піддаються впливу сонячного світла. Лід, як відомо, відбиває більшу частину цього сонячного світла, але темніша вода поглинає тепло, що лише прискорює потепління і зменшує льодовий покрив. Попередні кліматичні прогнози припускають, що протягом наступних кількох десятиліть в Арктиці можуть спостерігатися літні періоди без льоду. Науковці все ще працюють над тим, щоб зрозуміти, як це швидке зрушення може вплинути на екосистеми та людські спільноти в майбутньому.

Вченим давно відомо, що дрібні частинки космічного пилу осідають на планеті з постійною швидкістю і накопичуються в океанічних відкладеннях. У новому дослідженні вчені виявили, що вивчення місць появи та відсутності космічного пилу може показати, як морський лід змінювався протягом тисяч років.

За словами автора дослідження, доцента кафедри океанографії Вашингтонського університету Френкі Павіа, якщо нам вдасться спрогнозувати строки й просторові закономірності скорочення льодового покриву в майбутньому. Вважається, що це допоможе потепління, а також передбачити зміни в харчових цілях і рибальстві, а також підготуватися до геополітичних зрушень.

Відомо, що космічний пил утворюється під час вибухів зірок або розпаді комет, а деякі з цих частинок захоплюють рідкісний тип гелію, званий гелієм-3, коли проходять поблизу Сонця. Вчені відстежують гелій-3, щоб відокремити космічний пил від матеріалу земного походження.

У результаті вчені припустили, що космічний пил, імовірно, може слугувати заміною супутниковим вимірюванням. Морський лід перешкоджає потраплянню пилу на морське дно, тоді як відкрита вода дає змогу частинкам осідати в осадових породах. Під час дослідження вчені виміряли космічний пил у кернах осадових порід, зібраних у трьох арктичних місцях. У результаті вченим вдалося реконструювати історію морського льоду за останні 30 000 років.

Три ділянки, вивчені в рамках дослідження, охоплюють градієнт сучасного льодового покриву:

• розташований недалеко від Північного полюса, покритий льодом цілий рік;
• розташована поблизу крайки мінімального сезонного льодового покриву у вересні;
• третя ділянка була постійно вкрита кригою у 1980 році, але зараз переживає сезонні періоди без льоду.

Результати показали, що періоди постійного льодового покриву збігалися з періодами дуже малої кількості космічного пилу у відкладеннях. До слова, подібна закономірність спостерігалася і під час останнього льодовикового періоду близько 20 000 років тому. У міру потепління планети та відступу льоду космічний пил знову почав накопичуватися.

Далі вчені порівняли історію льодового покриву з даними про доступність поживних речовин. Результати показали, що споживання поживних речовин було максимальним за малої кількості морського льоду і зменшувалося в міру його розширення. У міру зменшення льодового покриву в майбутньому вчені очікують збільшення споживання поживних речовин фітопланктоном в Арктиці, що має наслідки для харчового ланцюга.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені розгадали таємницю помаранчевих річок в Арктиці.

Раніше Фокус писав про те, що під льодами Арктики знайдено те, чого тут бути не повинно.