Ми складаємося із зоряного пилу: він потрапив у Сонячну систему не так, як вважалося (фото)
Без зоряного пилу не існувало б ні нашої планети, ні людей. Спосіб, яким цей пил потрапив в околиці Сонця, виявився помилковим.
Нове дослідження показало, що вітри величезних зірок недостатньо сильні, щоб поширити молекули, з яких складаються кам'янисті планети, такі як Земля, по всій галактиці. Зчиститься, що зірки червоні гіганти відповідальні за багато компонентів нашої планети, зокрема за існування життя, але нове відкриття спростовує наявне уявлення про походження Землі, але альтернативного пояснення поки що немає. Дослідження опубліковано в журналі Astronomy and Astrophysics, пише IFLScience.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Ми по суті складаємося із зоряного пилу. Хімічні елементи, крім водню і гелію, з яких ми складаємося, утворилися в попередньому поколінні зірок, без яких нас би не було на Землі. Але механізм, який, як вважалося, пояснював розсіювання зоряного пилу космосом, виявився хибним, і астрономи, які зробили це відкриття, поки не можуть запропонувати переконливої альтернативи.
Важчі, ніж водень і гелій, хімічні елементи утворюються внаслідок вибухів наднових (так помирають масивні зірки) і кілонових (відбуваються під час зіткнення нейтронних зірок, які є ядрами померлих звичайних зірок). Ці вибухи дають хімічним елементам потужний імпульс, який може призвести до їхнього широкого розповсюдження космосом. Хоча Земля містить сліди цих елементів, вона в основному складається з таких елементів, як кисень, кремній і алюміній. У галактиці недостатньо зірок, що вибухають, щоб забезпечити таку кількість елементів, яка, як нам відомо, існує, тому добре, що зірки середньої маси, які ніколи не стануть надновими, утворюють ці елементи на пізніх стадіях свого життя, а потім розсіюють їх.
Для існування планет, подібних до Землі, потрібні не просто виробники хімічних елементів, а й метод їхнього розподілу космосом, і саме тут виникають проблеми. Раніше вважалося, що світло зірок переміщує зоряний пил, що складається із силікату магнію (MgSiO3) та оксиду алюмінію (Al2O3), у просторі між зірками, закладаючи основи для туманностей, подібних до тієї, з якої утворилася Земля, але нові спостереження вносять корективи в ці припущення.
Відомо, що у зірок червоних гігантів зоряні вітри набагато потужніші, ніж у Сонця. Вважалося, що світло, випромінюване цими зірками, живить вітри, переміщаючи частинки пилу, які складаються з багатих вуглецем і кремнієм молекул, але деталі було важко побачити.
Астрономи використовували наземний телескоп VLT для спостереження за одним із найближчих до нас червоних гігантів — R Золотої Риби. Ця зірка розташована на відстані 180 світлових років від нас. Світло зірки висвітлює викинутий нею пил і можна дізнатися розмір і склад порошинок. Коли астрономи проаналізували дані, вони виявили, що пил багатий на силікати й оксид алюмінію. Потім учені змоделювали вплив зоряного світла на частинки такого розміру.
Молекули в пилу зірки R Золотої Риби відповідали очікуванням, але розмір виявився більш проблематичним. Виявилося, що світло зірки недостатньо сильне, щоб надати пилу з такою малою площею поверхні швидкість, необхідну для розсіювання космосом, щоб цей пил став основою для нових планет.
Це не означає, що кисень, яким ми дихаємо, і кремній (з нього складається земна кора), на якому ми стоїмо, походять з якогось іншого джерела. Набагато ймовірніше, що наше існування залежить від червоних гігантів, але розсіювання зоряного пилу відбулося з якоїсь іншої причини. Але астрономи поки що не можуть назвати цю причину.
Як уже писав Фокус, астрономи виявили найбільше місце утворення нових планет у відомому Всесвіті.
Також Фокус писав про те, що вчені виявили найдавніше повітря на Землі.