Стародавній вірус знайшли в ДНК людей залізного віку: йому понад 2500 років

Нове дослідження показує, що зв'язок людства з вірусом герпесу набагато давніший, ніж передбачалося раніше. Вчені отримали перші прямі генетичні докази того, що цей незвичайний зв'язок налічує тисячі років, пише Discover Magazine.

У рамках проведеного дослідження вчені реконструювали стародавні геноми вірусів герпесу людини 6A і 6B (HHV-6A/B). Стародавній вірус знайшли в археологічних рештках по всій Європі. Автори роботи вважають, що ці віруси інфікували, а іноді, навіть вбудовувалися в хромосоми людини, починаючи із залізного віку.

Також результати вказали на те, що деякі герпесвіруси не тільки співіснували з ранніми людьми, вони стали частиною самого геному людини.

"Сучасні генетичні дані припускають, що HHV-6, можливо, еволюціонував разом із людьми з моменту нашої міграції з Африки. Ці стародавні геноми тепер надають перший конкретний доказ їхньої присутності в глибокому минулому людства", — говорить провідний дослідник Меріам Гуелліл.

Відомо, що HHV-6B вражає більшість дітей у перші два роки їхнього життя, викликаючи дитячу розеолу. Йдеться про поширене дитяче захворювання, яке характеризується високою температурою та рожевим висипом.

Після цього вірус HHV-6A, як і безліч його родичів, залишається в організмі людини в сплячому режимі. Цю групу вірусів відрізняє те, що вони можуть вбудовуватися в людські хромосоми. Такі зміни можуть далі передаватися від батьків до дітей. Подібні зміни в хромосомах було знайдено приблизно в 1% людей на планеті.

Учені перевірили майже 4 тис. людських останків з археологічних пам'яток по всій Європі на предмет слідів вірусної ДНК. Дослідникам вдалося реконструювати 11 стародавніх геномів вірусу герпесу 6-го типу, серед яких був і найдавніший. Його знайшли в останках дівчини, яка жила в Італії в залізному віці, між 1100 і 600 роками до н.е.

Хоча вірус HHV-6 вражає майже 90% населення Землі в якийсь момент життя, тільки близько 1% є носіями вірусу, успадкованого від батьків, у всіх клітинах свого організму. Саме ці 1% випадків ми, найімовірніше, зможемо ідентифікувати за допомогою стародавньої ДНК, що робить пошук вірусних послідовностей досить складним", — сказав Гуелліл.

Дослідники додали, що на основі отриманих даних вони зможуть простежити еволюцію цього вірусу впродовж понад 2500 років по всій Європі, використовуючи геноми VIII-VI століть до нашої ери до наших днів.

Нагадаємо, стародавній вірус становить 8% ДНК людини і, як і раніше, контролює нас. Вчені виявили залишки стародавніх вірусних пандемій, вбудовані в наші геноми.