"Клаптик" стародавньої Землі прилип до дна Тихого океану: зник із поля зору близько 30 млн років тому
Дослідники щойно виявили фрагмент втраченої тектонічної плити — він зник десятки мільйонів років тому, а тепер був знайдений у місці перетину розломів Сан-Андреас і Каскадія.
Дослідники з Геологічної служби США щойно виявили фрагмент давно втраченої тектонічної плити, що ковзає під північноамериканський континент у південній частині зони субдукції Каскадія. Вважається, що він може становити нову небезпеку землетрусів для регіону, пише Live Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Результати нового дослідження показують, що фрагмент, який отримав назву "Піонер", є рештою фрагмента океанічної плити, що зникла під Північноамериканською плитою близько 30 мільйонів років тому. Тепер, як виявили вчені, він прилип до дна Тихого океану і рухається на північний захід разом із цією плитою.
За словами першого автора дослідження Девіда Шеллі, геофізика з Геологічної служби США, ці події розгортаються в місці, відомому як потрійне зчленування Мендосіно, де знаменитий каліфорнійський розлом Сан-Андреас примикає до зони субдукції Каскадія. Відомо, що вздовж розлому Сан-Андреас Північноамериканська і Тихоокеанська плити рухаються паралельно одна одній. У Каскадії, що простягається від мису Мендосіно в Каліфорнії до острова Ванкувер у Британській Колумбії, океанічні плити Хуан-де-Фука і Горда занурюються під Північну Америку. Дані вказують на те, що цей тектонічний рух здатний викликати землетруси магнітудою 9 і вище.
Деякі дані також вказують на те, що землетруси в зоні субдукції Каскадії здатні спровокувати землетруси вздовж розлому Сан-Андреас — це розширює небезпеку з боку Каскадського розлому.
За словами вчених, нові дані не прояснюють масштаби ризику, але є кроком до розуміння цього взаємозв'язку. За словами Шеллі, фрагмент "Піонер" фактично збільшує площу контакту між зоною субдукції й Тихоокеанською плитою.
Під час дослідження вчені використовували крихітні низькочастотні землетруси та тремори — найдрібніші події, що часто відбуваються на найбільших розломах. Команда проаналізувала ці події та визначила напрямок тонких рухів плит. У районі Мендосіно Тихоокеанська плита ковзає на північний захід відносно Північноамериканської плити, стикаючись із плитою Горда, яка підштовхує Північну Америку. Ситуація складна, а тому існують деякі суперечки щодо того, де саме знаходяться всі частини плити й де проходять лінії розломів.
Шеллі з колегами виявили, що ситуація насправді трохи складніша, ніж вважалося. Річ у тім, що несподіваний фрагмент давно зниклої тектонічної плити Фараллон, як виявилося, все ще впливає на потрійне зчленування.
Відомо, що ця давня плита почала субдукцію під Північну Америку 200 мільйонів років тому, під час розпаду суперконтиненту Пангея. Попередні дослідження вже показали, що Хуан-де-Фука — це один із залишків Фараллонської плити. Однак нове дослідження виявило ще один фрагмент, що прилип до дна Тихого океану — цей фрагмент не занурюється, а рухається боком щодо континенту.
Тим часом фрагменти Гордської плити, що відкололися від Північноамериканської плити в процесі їхнього зіткнення, мабуть, перемістилися назад на Гордську плиту. Ба більше, вважається, що вони, можливо, знову занурюються під Північну Америку. Автори дослідження вважають, що ця геологічна плутанина може пояснити, чому найбільший землетрус потрійного зчленування в 1992 році стався на меншій глибині, ніж прогнозували вчені.
Вчені також вважають, що фрагмент "Піонер", ймовірно, здатний сам викликати землетруси. Невідомо, якої сили вони можуть бути, проте ці дані так чи інакше сьогодні не включені в моделі оцінки небезпеки — вчені вважають, це необхідно змінити.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що знайдено тектонічну плиту, яка колись займала чверть Тихого океану.
Раніше Фокус писав про те, що названо точку, де земна кора планети руйнується просто зараз: тектонічні плити вмирають.