Сонячна система оточена стіною: NASA за $780 млн скоро дізнається її справжню форму (фото)

Сонячна система оточена величезною бульбашкою, яка називається геліосферою і створена вона самим Сонцем. Межу геліосфери, відому як геліопауза, вдалося перетнути тільки апаратам NASA "Вояджер-1" і "Вояджер-2". Вони вийшли за межі геліосфери в міжзоряний простір у 2012 і 2018 роках відповідно. Ці апарати досі передають дані з міжзоряного простору. Але астрономи хочуть дізнатися більше про геліосферу і про те, що знаходиться за її межами. Які її точні розміри і форма? Як сонячні частинки взаємодіють із міжзоряним простором? І наскільки ефективно геліосфера захищає нас від високоенергетичних космічних променів, що приходять з інших частин галактики Чумацький Шлях? Новий апарат NASA IMAP вартістю 782 мільйони доларів має дати відповіді на ці запитання, пише Science Focus.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Космічний апарат IMAP було запущено 24 вересня 2025 року. Замість того щоб витрачати десятиліття на подорож до кордону геліосфери, він вирушив у точку Лагранжа L1 на відстані 1,5 мільйона кілометрів від Землі. З лютого 2026 року протягом двох років IMAP вивчатиме геліосферу здалеку. IMAP оснащений 10 приладами, призначеними для вивчення геліосфери, Сонця і частинок, що надходять із міжзоряного простору.

Астрономам уже відомо, що межа геліосфери і міжзоряного простору, звана геліопаузою, розташована на відстані близько 120 астрономічних одиниць. Це в 120 разів більше за відстань між Землею і Сонцем або приблизно 18 мільярдів кілометрів. Але вчені не знають, чи однакова ця відстань у всіх напрямках.

Якщо ні, то геліосфера може бути зовсім не сферою. Вона може мати яйцеподібну форму з довгим хвостом. Деякі вчені навіть вважають, що геліосфера може мати форму круасана, із Сонцем посередині і двома хвостами з боків. За допомогою IMAP вчені зможуть визначити форму геліосфери.

Для цього прилади IMAP вивчатимуть нейтральні атоми без електричного заряду, що виходять із геліопаузи. Вони утворюються, коли заряджені частинки сонячного вітру, постійного потоку плазми з атмосфери Сонця, стикаються з міжзоряним газом.

Оскільки нейтральні атоми не мають заряду, вони рухаються по прямих лініях. Гарячіші нейтральні атоми рухаються до нас швидше і походять з більш енергетично активних областей міжзоряного простору. Вимірюючи енергію і траєкторію нейтральних атомів, вчені зможуть зрозуміти, скільки часу знадобилося атомам, щоб досягти нас.

Ця інформація дасть змогу скласти карту геліопаузи в різних напрямках і виявити її справжню форму на відстані близько 300-400 астрономічних одиниць.

IMAP вивчатиме не тільки геліопаузу. Один із його приладів, IDEX, збиратиме частинки пилу, що надходять із міжзоряного простору. IDEX вимірюватиме розмір, швидкість і енергію пилу, що надходить, що допоможе вченим визначити його ймовірне походження: наприклад, вибухи зірок або інші космічні вибухи.

Також IMAP вивчатиме сонячний вітер і його взаємодію з магнітним полем Землі, що дасть змогу краще зрозуміти так звану космічну погоду. Річ у тім, що сонячні частинки можуть пошкодити супутники та спричинити магнітні бурі на Землі.

Ці вимірювання можуть бути корисними не тільки для прогнозування космічної погоди, а й для майбутніх пілотованих місій на Місяць і Марс. Астронавти проведуть тривалий час поза захисним магнітним полем Землі і піддаватимуться впливу більшої кількості сонячної радіації. Тому вченим важливо розуміти, як від неї захиститися.

Найближчими роками астрономи мають отримати чітку відповідь на питання про форму геліосфери, а також мають краще зрозуміти кордон між Сонячною системою і міжзоряним простором.

Фокус уже писав про те, що, як з'ясували вчені, спалахи на Сонці викликають магнітні лавини.

Також Фокус писав про те, що рішення загадки комет дала схожа на Сонце зірка. Дослідження дає пояснення тому, як у складі комет з'являються кристали силікатів, що вирішує давню загадку.