Про них писав Пліній Старший: археологи знайшли одне з втрачених римських міст на Майорці

На археологічному місці Сон Форнес, поблизу міста Монтуїрі в центральній частині Майорки, археологи з Автономного університету Барселони виявили великі споруди римського періоду. Залишки мали планомірне розташування, що відповідало римському міському дизайну, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На основі літературних джерел та матеріальних доказів, це місце пов'язане або з Тусісом, або з Гуїумом, двома римськими містами, про які згадував Пліній, але які ніколи не були точно ідентифіковані за допомогою археології.

Розкопки в Сон Форнес тривали майже два десятиліття під керівництвом дослідницької групи Arqueología Social Mediterránea, проте останній сезон став поворотним моментом. Нещодавно виявлені архітектурні особливості показали вулиці та будівлі, вирівняні відповідно до римських стандартів планування, що підтверджує інтерпретацію офіційно заснованого міста.

Розкопана зона досягла близько 5000 квадратних метрів, що за розміром можна порівняти з музеєм Ес Балуард у Пальмі. Археолог Беатріу Паломар заявила, що докази були настільки переконливими, що команда "навіть зробила б ставку на те, що Тусіс" знаходиться на цьому місці.

Тусіс і Гуїум займали важливе місце в римській Майорці після завоювання Балеарських островів Квінтом Цецилієм Метеллом у 123 році до н. е. Ця подія ознаменувала офіційну інтеграцію Майорки до складу Римської держави.

У цей період існуючі громади були реорганізовані в civitates stipendiariae, міста, що сплачували податки і функціонували за римською правовою та адміністративною системами. Ці центри керували оподаткуванням, управлінням та поширенням римської інфраструктури по всьому острову.

Попри неодноразові історичні спроби виявити Тукіс або Гуїум у таких містах, як Сінеу, Манакор, Петра або Сес-Салінес, жодна з цих пропозицій не дала надійних археологічних доказів. Сон-Форнес відрізнявся за масштабом і якістю знайдених матеріалів.

Археологи знайшли велику кількість римських черепиць, відомих як tegulae. Амфори та вишуканий посуд також свідчать про торгівельну діяльність, економічні ресурси та значну чисельність населення в імперський період.

Крістіна Ріхуете, директорка Археологічного музею Сон Форнес, розповіла що сама кількість знайдених на поверхні матеріалів вказувала на "надзвичайно важливе римське поселення". Така концентрація артефактів підтверджує думку, що поселення відігравало центральну роль у римській Майорці, а не було незначним форпостом.

Значення Сон Форнес виходило за межі римського періоду. Розкопки, проведені з 1975 року, задокументували майже 2000 років безперервного заселення. Ранні фази відображали талайотичну культуру, що характеризувалася великими кам'яними вежами, які використовувалися для комунальних і політичних цілей.

Пізніші шари показали зростання соціальної ієрархії, резиденції еліти та вілли в римському стилі, що ілюструє поступову інтеграцію Майорки в ширші середземноморські мережі під впливом фінікійської, пунічної та римської експансії.

Під римською адміністрацією острів, відомий як Балеарс-Майор, набув стратегічного значення завдяки своєму розташуванню в західній частині Середземного моря. Дороги, порти, сільськогосподарські системи та нові економічні практики змінили ландшафт.

Такі міста, як Поллентія, поблизу сучасної Алькудії, стали головними адміністративними та торговими центрами. Підтвердження того, що Сон Форнес є Тукісом, змінить сучасні уявлення про те, як римські міста були розподілені та управлялися на Майорці.

Подальші розкопки, заплановані на наступний дослідницький сезон, будуть зосереджені на тому, що, ймовірно, є центральною частиною міста. Археолог Вісенте Льюл зазначив: "Ми відкриваємо сторінки історії, які ніколи не були написані".

До остаточного підтвердження, Сон Форнес залишається одним з найвірогідніших кандидатів на зникле римське місто на Майорці, пропонуючи новий погляд на давню політичну та міську історію острова.

Раніше Фокус писав про велетенський спис довжиною 2,5 метра, виявлений в Індії. Як зазначають археологи, це найбільший артефакт такого типу серед виявлених на території країни.

Також ми розповідали про некрополь римських часів, виявлений у Франції. Окрім кремаційних поховань I століття н. е., вчені виявили ще одне незвичайне поховання.