Токсична зелена маса захоплює водосховище у Південній Африці: її видно навіть із космосу

Супутниковий знімок був зроблений у 2022 році і показує густий килим із квітучих водоростей та інвазивних водних рослин, що поширюється поверхнею водосховища на греблі Хартбееспорт у Південній Африці. Вчені попереджають, що ця зелена маса токсична і здатна виснажувати рівень кисню у воді, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Водосховище розташоване на греблі Хартбееспорт, побудованій у 1920-х роках приблизно за 40 кілометрів на захід від Преторії. Водойма розташована на південь від гір Магалісберг, які частково видно у верхній частині зображення, і живиться річкою Крокодил, що протікає через довколишні вершини. Крім забезпечення прісною водою прилеглих міст і ферм, його використовують для відпочинку, зокрема риболовлі та водних видів спорту.

За словами вчених, у більшості великих водойм спостерігається сезонне цвітіння водоростей, коли водорості, що фотосинтезують, або ціанобактерії, швидко розмножуються і поширюються їхньою поверхнею. Каталізатором слугує зміна погоди або припливу поживних речовин.

Однак водосховище Хартбіспурт перебуває в постійному стані "гіперевтрофікації" — простими словами, тут спостерігається постійний надлишок поживних речовин, таких як азот і фосфор. У результаті, за даними експертів обсерваторії Землі NASA, цвітіння в цьому регіоні відбувається значно частіше й інтенсивніше, ніж вважалося раніше. Це часте явище призводить до викиду токсичних хімічних речовин у воду та утворення прихованих "мертвих зон", які можуть спричиняти масову загибель риби.

Проблема полягає в тому, що на поверхні водосховища цвітуть не тільки водорості. У цих зелених заростях також трапляються водні рослини, зокрема водяні гіацинти (Pontederia crassipes) і Salvinia minima, обидва види є інвазивними та розростаються поверхнею водосховища великими килимами, що переплітаються.

За словами океанографині з Центру космічних польотів імені Годдарда в Меріленді Бріджит Сігерс, евтрофікація відбувається, коли до водойми додають забагато поживних речовин, часто через антропогенний вплив, і може призвести до неприродно великого цвітіння водоростей. Однак наслідки неможливості стримати ріст рослинності набагато серйозніші, ніж можна було б припустити. Наприклад, деякі види водоростей у водосховищі Хартбіспурт можуть виробляти токсини, які необхідно фільтрувати з води, щоб вона стала безпечною для пиття.

Ще більш серйозна проблема полягає в тому, що надмірний ріст рослинності на поверхні поглинає кисень з води, роблячи її токсичною для риб, яким необхідно витягувати кисень з води через зябра для дихання. Ці ділянки води з низьким вмістом кисню часто називають "мертвими зонами", і коли цвітіння широко поширюється, для риб залишається мало безпечних місць.

Спостереження показують, що водосховище Хартбіспурт зазнає майже безперервної гіперевтрофікації з 1970-х років, за винятком короткого періоду в 1990-х роках, коли було впроваджено успішну програму біоремедіації, але потім її було швидко скасовано через високі витрати. У результаті водорості постійно цвітуть, поширюючись і відмираючи по поверхні водосховища протягом десятиліть. Ці події настільки масштабні, що їх фактично можна спостерігати навіть із космосу.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що щось токсичне 9000 років забарвлює води в озері в яскраво-зелений: зміни видно навіть із космосу.

Раніше Фокус писав про те, що щось, що прибуло з моря, захоплює Атлантичний океан: ми нарешті знаємо, чому.

Під час написання використовували матеріали NASA's Earth Observatory, Live Science.