Зникли не просто так: чому неандертальці не дожили до наших часів (фото)

У той час як ранні люди утворювали широкі та стабільні мережі, неандертальці, як видається, жили ізольованими групами, що, ймовірно, значно ускладнювало їхнє виживання у важкі періоди, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники з Монреальського університету використали великі масиви археологічних та етнографічних даних, щоб змоделювати, як стародавні популяції були розселені по Європі. Ці моделі, які зазвичай застосовуються до рослин і тварин, були адаптовані для кращого розуміння доісторичних людських спільнот.

Аріана Берк пояснила, що точних даних про населення 35 000 років тому не існує, тому команда спиралася на інформацію про добре вивчені суспільства мисливців-збирачів. Ці джерела допомогли їм оцінити, як групи переміщалися та взаємодіяли. Згідно з даними, група з 25–50 осіб зазвичай займала територію площею близько 2 500 квадратних кілометрів, підтримуючи контакти з сусідніми групами.

Дослідження охоплювало період від 60 000 до 35 000 років тому, коли в Європі відбувалися значні кліматичні зміни та поширення Homo sapiens. Результати показали, що екологічний стрес і конкуренція самі по собі не можуть повністю пояснити зникнення неандертальців. Натомість на перший план вийшли відмінності в соціальній структурі. Homo sapiens частіше зустрічалися в регіонах із міцними зв’язками між групами, особливо вздовж південних і прибережних маршрутів. Ці зв’язки дозволяли спільнотам залишатися на зв’язку та підтримувати одне одного у скрутні часи.

Ці соціальні мережі виконували роль захисту. Вони полегшували обмін інформацією про джерела їжі та переміщення тварин, укладення союзів та тимчасове переселення на інші території за потреби. Натомість групи неандертальців були більш розрізненими. Дослідження показало, що їхня популяція в Європі в періоди стресу розділялася на східні та західні групи. Східні групи, які були менш пов’язані між собою, зникли раніше. Західні популяції, особливо на Іберійському півострові, проіснували довше завдяки міцнішим регіональним зв’язкам.

Взаємодія між неандертальцями та Homo sapiens додала додаткового тиску. Оскільки обидві групи могли мати спільне потомство, їхні стосунки, ймовірно, включали поєднання конкуренції та обмеженого схрещування. Однак неандертальці, які вже були невеликими та вразливими популяціями, стикалися з більшими викликами при адаптації до цих змін.

Соціальна взаємодія допомагає пояснити, чому Homo sapiens вижили, а неандертальці — ні. Здатність підтримувати стосунки, обмінюватися знаннями та підтримувати одне одного дозволила раннім людям пристосуватися до мінливого середовища. Цю саму закономірність можна спостерігати й сьогодні, оскільки людські суспільства продовжують покладатися на пересування та співпрацю, щоб реагувати на виклики та покращувати умови життя.

Раніше Фокус писав про археологічні розкопки у стародавній Ніневії. Вчені виявили як свідчення боїв часів падіння міста у VI столітті до н. е., так і сліди сучасних бойових дій.

Також ми розповідали про дослідження древніх малюнків у Кенії. Вчені виявили, що найдавнішим зображенням 9000 років.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: IFLScience, Quaternary Science Reviews.