У Всесвіті існує місце, де час іде назад: фізики з'ясували, де воно знаходиться

Учені використали математику, щоб показати, що нейтронні зірки мають вісь часу, яка рухається не вперед, а назад. Ймовірно, це відбувається тому, що їхня неймовірно сильна гравітація призводить до гравітаційної ентропії. Звичайна ентропія розтягує об'єкти, а гравітаційна ентропія змушує їх збиратися разом, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Фізики використовували математику, що описує нейтронні зірки, і порівняли ці розрахунки з наявною парадигмою руху осі часу: час має йти вперед, а не назад. Дослідники виявили, що за певних умов надзвичайно висока гравітація нейтронної зірки перевертає ці розрахунки з ніг на голову, створюючи окрему вісь часу, яка рухається назад, а не вперед. Принаймні, з точки зору математики, ці нейтронні зірки колапсують назад у часі.

Учені в рамках дослідження використовували функції епохи, які пояснюють ключові аспекти простору-часу. Ці функції також допомагають сформувати сучасне розуміння осі часу, кількісно визначаючи ентропію, тобто порушення порядку, в даному випадку в часі. Фізики використовували математичні параметри, які допомагають визначити, як простір-час викривляється, деформується і спотворюється в різних контекстах.

Учені, які вивчають крихітний період часу безпосередньо після Великого вибуху, тривалий час намагалися узгодити високу ентропію, тобто високий ступінь безладу в ранньому Всесвіті, з тим фактом, що ми досі, схоже, перебуваємо на "пізньому" кінці осі часу. Чи може відповідь полягати в тому, що якісь області в космосі або процеси завжди, так би мовити, відмотували час назад?

Фізики вирішили розташувати два різні кінці математичних рівнянь один навпроти одного: функції епохи гравітаційного колапсу і функції епохи кривизни і структури простору-часу. Вчені змоделювали ці функції на основі даних дослідження, де кривизна простору-часу використовувалася для вивчення екзотичних фаз у нейтронних зірках.

Нейтронні зірки являють собою незвичайні об'єкти, які поводяться більше як чорні діри, а не як ядра померлих зірок, якими вони є. Варто зазначити, що діаметр нейтронних зірок становить 10-20 км, але їхня маса в рази більша, ніж у Сонця. Тобто це дуже щільні об'єкти з гравітацією, яка поступається рівня гравітації чорних дір.

Нейтронні зірки колапсують з часом, тобто стискаються під дією гравітації, і в цьому стані вони називаються нестабільними. Фізики створили модель простору-часу і помістили всередину нестабільну нейтронну зірку. Вони виявили, що функції епохи зменшуються в міру продовження колапсу нейтронної зірки, що вказує на локальне зменшення ентропії.

Зменшення ентропії — це один зі способів сказати, що час, у нашому розумінні, рухається назад. Ймовірно, це відбувається тому, що неймовірно сильна гравітація нейтронних зірок призводить до гравітаційної ентропії. Вона сприяє згущенню матерії, тоді як звичайна ентропія сприяє її розділенню.

Гравітаційна ентропія — це ідея, згідно з якою гравітація є результатом поступового перетворення всього у Всесвіті на дедалі більший безлад. Таким чином, два типи ентропії перебувають у стані напруги, яка змінюється залежно від сили гравітації.

Як уже писав Фокус, фізики з'ясували, що існує спосіб встановити зв'язок із минулим. Тобто в минуле за допомогою квантового явища можна передавати інформацію.

Також Фокус писав про те, що в космосі стався потужний вибух: на Землю прибув прибулець із "неможливою" енергією.

Під час написання матеріалу використано джерела: European Physical Journal C, Popular Mechanics.