Депутати підтримали законопроект, який повертає процедуру заочного засудження

заочне, осуд, розслідування, суд, фото, законопроект
Фото: zi.ua | Засідання апеляційного суду у справі про заочне засудження Януковича

Процедура заочного судового переслідування в Україні була введена в 2014 році, але з 2018 року її застосування стало фактично неможливим.

Верховна Рада ухвалила за основу законопроект №2164 про спрощення процедур спеціального попереднього розслідування та заочного засудження людей, які скоїли злочини і переховуються від правосуддя за межами України.

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що в чинному Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) спеціальне досудове розслідування привʼязане до оголошення людини в міжнародний розшук. Це робить органи попереднього розслідування та прокурора залежними від того, чи покаже Інтерпол так звану "червону картку". Якщо такий розшук не оголошений, то суди зазвичай відмовляють в дозволі заочного розслідування, тому неможливо довести провину та притягнути до відповідальності осіб, які переховуються за кордоном.

Новий законопроект пропонує визначити дві підстави для оголошення підозрюваного в розшук:

  • якщо його місцезнаходження невідоме;
  • якщо підозрюваний ухиляється від явки за викликом за умови його належного повідомлення про такий виклик та існують обґрунтовані підстави вважати, що він знаходиться в іншій країні або на тимчасово окупованих територіях.

Він також передбачає можливість розгляду клопотання про арешт підозрюваного за наявності постанови про його розшуку на підставі вищенаведених причин.

Нагадаємо, українські правоохоронці отримали право вести спеціальне (заочне) досудове і судове розслідування восени 2014 року. Після втечі Віктора Януковича та його оточення, а також у звʼязку з початком російської агресії уряд вирішив розробити спеціальний механізм, щоб дістати фігурантів кримінальних справ, які переховуються за кордоном.

Тодішній міністр юстиції Павло Петренко заявив, що цей закон дозволить засудити Януковича протягом "декількох місяців". Але тільки в січні 2020 року суд заочно засудив Януковича до 13 років вʼязниці за держзраду. Цей вирок поки не набрав чинності.

За шість років винесено всього майже 100 заочних вироків бойовикам "ЛНР" і "ДНР", кримським суддям і російським чиновникам, причетним до окупації Криму.

Так, Печерський районний суд Києва дав дозвіл Головній військовій прокуратурі на здійснення спеціального досудового розслідування щодо радника президента Російської Федерації Сергія Глазьєва. Генеральна прокуратура почала процедуру заочного засудження щодо громадянина України, так званого міністра оборони "ДНР".

Справ могло б бути набагато більше, але КПК говорить, що ключовою умовою для заочного процесу має бути оголошення фігуранта справи в міжнародний розшук. Але чіткого визначення поняття такого розшуку немає, тому судді трактують його по-різному. Зокрема, багато хто вимагає наявності рішення Інтерполу. Але той відмовляється допомагати Україні шукати екс-чиновників, повʼязаних зі злочинами під час Євромайдану та російської агресією на Донбасі та в Криму.

Політики намагалися кілька разів виправити допущену в законодавстві помилку. Верховна Рада двічі вводила тимчасову можливість вести спецрозслідування щодо осіб, які переховуються від слідства, але не оголошені в міжнародний розшук. Але вона втратила силу з початком роботи Держбюро розслідування в листопаді 2018 року.

Справи, розпочаті за "тимчасовим" положенням, зупинені. Прокурори намагаються їх продовжувати, вдаючись до процесуальних хитрощів, але все це досить складно.

Для виправлення ситуації потрібні законодавчі зміни. Парламент попереднього скликання відмовився ухвалювати відповідний законопроект. Законопроект №2164 був внесений в нову Раду ще в вересні 2019 року, але майже півтора року пролежав без руху.

Глава правоохоронного комітету ВР Денис Монастирський назвав основну причину такого зволікання — "побоювання, зокрема, наших колег депутатів, що цей заочний механізм може завтра бути використаний проти них".