Вільні руки. Як автоматизація бізнес-процесів змінить життя офісних працівників

Ви прокидаєтеся вранці, берете смартфон, замовляєте сніданок. Десь на автоматизованій станції одні кухонні роботи ідеально рівномірно обсмажують ваші грінки й омлет, а потім інші промивають поверхні для подальшого смаження. Поки робот-постачальник везе ваше замовлення, ви перевіряєте автоматичні звіти систем-навантажувачів, які кілька годин тому відправили вашому клієнтові вантаж, який він чекає сьогодні до полудня. Потім переходите до звіту системи, яка координує автопілот на вантажівках, що везуть цей вантаж. Переконавшись, що все в порядку, ви отримуєте повідомлення з геолокації доставщика, забираєте свої грінки.

Після сніданку можна зайнятися творчістю: подумати про новий товар або послугу, яка підірве ринок, може, написати пісню або картину. Часу вдосталь, оскільки системи штучного інтелекту звільнили вас від нудних рутинних завдань. Більше не потрібно робити десятків дзвінків, відправляти сотні мейлів, звіряти якісь таблиці. А про важку фізичну працю люди і зовсім забули. Усе, як у пісні з фільму "Пригоди Електроніка", знятого в 1979-му: "Працюють роботи. Щаслива людина".

Приблизно таким малювалося найближче майбутнє в прогностичних матеріалах, які McKinsey та інші міжнародні консалтингові структури публікували якихось п'ять років тому. ЮНЕСКО тоді організовувала круглі столи з представниками бізнесу, громадських організацій та інтелектуальної еліти. Для армії заводських робітників, водіїв, прибиральників та інших людей, які живуть за рахунок монотонної, в основному фізичної праці, які, здавалося, повинні були ось-ось опинитися на вулиці, намагалися "підстелити соломки". Тепер же зрозуміло, що переживати потрібно було зовсім не за них. Автоматизація і справді спровокувала безробіття, але вдарила вона спершу по "білих комірцях".

Вірус-каталізатор

Криза, пов'язана з карантинними заходами, покликаними зупинити поширення COVID-19, пришпорила цей процес. У багатьох країнах, у тому числі в Україні, компаніям заборонили скорочувати штати під час локдауну. Але це не зберегло робочі місця, а тільки призвело до того, що хвилю скорочень відклали до моменту відновлення нормального режиму роботи. Ті ж McKinsey у березні — квітні 2020 року одержували безліч замовлень на оцінку цінності персоналу. Цей запит у 2020-му взагалі став одним з найпопулярніших на ринку кадрового консалтингу. Спрощено можна сказати, що роботодавців найбільше цікавило, кого зі співробітників можна звільнити без істотного збитку для операційної діяльності.

Вимушений перехід на дистанційку став каталізатором впровадження автоматизованих систем управління бізнес-процесами. На фоні загального зниження активності на більшості ринків це означало, що поступове витіснення людської праці машинною буде різким. У середині 2020 британський ресурс Money Marketing опублікував матеріали показового дослідження про зниження затребуваності фінансових аналітиків, орієнтованих на роботу з корпоративними клієнтами. У Business Insider у 2020-му раз у раз мелькали статті на ту ж тему про ситуацію в Сполучених Штатах і країнах континентальної Європи.

Тон задали великі компанії. Системи штучного інтелекту — недешева забава. Чи виправдані вони там, де людський ресурс обходиться дорого або тим, що в процесі залучено багато людей, або тим, що в них високі зарплати. Найчастіше автоматизація "з'їдає" саме ті робочі місця, які люди хотіли б отримати, тому що вони були високооплачуваними або припускали високий рівень соціальних гарантій. Те й інше для наймача означає витрати, від яких можна надовго позбутися, одного разу витратившись на нове програмне забезпечення.

Приводи для песимізму

Досвід деяких компаній уже показує, що райдужні прогнози технооптимістів збуваються з точністю до навпаки. Замість роботів-рабів люди набирають роботів-наглядачів. Яскравий приклад — скандали, що виникають останнім часом навколо практики управління персоналом у компанії Amazon. Розгромна замовна стаття в ЗМІ про комп'ютерну систему, яка не дозволяє водіям зробити вимушену зупинку, щоб сходити в туалет, справила ефект бомби, що розірвалася. На керівництво Amazon посипалися звинувачення в нелюдському поводженні з персоналом.

Нова ініціатива компанії — впровадження системи автоматичної ротації складських робітників так, щоб чергувати навантаження між різними групами м'язів, — подавалася як прояв турботи про співробітників. Однак громадськість відреагувала на неї здебільшого негативно, адже виходить, що людина підкоряється комп'ютеру, а не навпаки. Алгоритм розраховує, коли у співробітника повинні захворіти ноги, і перенаправляє його на інші завдання, щоб основне навантаження було на руки.

Люди, зайняті фізичною працею, можуть бути незадоволені умовами, у яких доводиться працювати в еру автоматизації. Але принаймні вони довго не втратять шматка хліба, оскільки машини, здатні їх замінити, усе ще коштують дорого. А ось багато працівників розумової праці незабаром можуть опинитися нікому не потрібні. Про це неодноразово і різко висловлювався Олексій Крол, засновник компанії Serendipity Lab Inc. За його прогнозами, глобальний тренд автоматизації в найближчому майбутньому призведе до того, що близько 80% тих, хто зараз працює за наймом, опиняться поза справами.

Групи ризику

Опоненти Крола порівнюють нинішню ситуацію з технічною революцією XIX століття, після якої цінність людської праці не зменшилася, але довелося освоювати нові сфери діяльності і спеціальності, породжені технічним прогресом. Але він вважає це порівняння некоректним. Кілька століть тому мова йшла про те, щоб замінити ручну працю роботою з машинами, а наразі — про те, що багато речей можна робити зовсім без людської участі. "Будь-яка велика компанія — це машина, у якій є умовні 100 тис. процесів. Якісь із них з'являються, якісь вмирають. У міру цих змін співробітники переучуються. Однак автоматизація не вводить мільйони нових процесів. Вона повністю забирає у людей чинні , — підкреслює Крол. — Щоб працевлаштувати людину в тій же компанії, для неї потрібно знайти новий процес. але кількість нових процесів завжди на порядок менше, ніж число людей, які звільняються. До автоматизації сама модель масштабування мала на увазі створення нових робочих місць, але з нею масштабування вимагає значно менше людей, рівноцінного заміщення не чекайте. Обсяг нових робочих місць буде принаймні на три порядки менше за кількість зниклих".

Програми для автоматизації процесів найчастіше використовують у відділах продажів, фінансових департаментах (залежно від структури компанії це може бути банальна бухгалтерія або цілий офіс, у якого, крім власне обліку, є аналітичні або прогностичні завдання) і підрозділах, які контролюють ланцюжок постачань. Менеджери з логістики, фінансисти і збутовики першими опиняться під ударом.

Багато футурологів малюють картину недалекого майбутнього, у якому світом фактично керуватимуть програмісти, залишаючись однією з небагатьох категорій кваліфікованих кадрів, які втратили цінність через автоматизацію. Однак Крол і цей прогноз вважає помилкою. На його думку, повсюдне впровадження програм, що автоматизують бізнес-процеси, навпаки, знецінить працю більшості програмістів. "Величезний клас завдань можуть виконувати так звані бізнес-користувачі з використанням no-code інструментів Robotic process automation. Скрипаль не потрібен", — іронізує засновник Serendipity Lab Inc. За його словами, людині не буде місця ні в яких регулярних процесах, де алгоритм зможе сам зібрати інформацію, відфільтрувати її, прийняти рішення на основі даних і реалізувати його через передачу управління іншим алгоритмом.

Місцева специфіка

Не можна сказати, що тренди глобального ринку праці не зачіпають Україну. Однак з поправкою на місцеві реалії вони виглядають інакше. Наприклад, якщо в Сполучених Штатах і країнах Західної Європи завдяки системам штучного інтелекту різко знижується загальний запит ринку на бухгалтерів, фінансових аналітиків та аудиторів, то в нас до цього далеко.

Важко уявити собі витіснення живих співробітників фінансового відділу програмами в компанії, яка веде подвійну бухгалтерію, наприклад, тому що офіційно майже всьому персоналу нараховують тільки мінімальну зарплату, а решту виплачують "у конвертах". Тим, у кого формально в штаті дві-три людини, а насправді компанія найняла безліч співробітників, але вони оформлені як суб'єкти підприємницької діяльності, робот-бухгалтер теж навряд чи підійде. Не кажучи вже про те, що мистецтво виписування неформальних грошових заохочень чиновникам і відкатів менеджерам із закупівель у накладні витрати досі залишається дуже затребуваним у нашій країні, а на такі чудеса поки не здатні навіть дуже просунуті самонавчальні комп'ютерні системи. Та й складати фіктивні накладні для відшкодування ПДВ так, щоб їх прийняли в податковій, машини не вміють.

У подібні ігри в Україні грають дуже багато комерційних структур, але не всі. Місцеві офіси мережевих міжнародних бізнесів і великі вітчизняні компанії, що ведуть тільки "білу" бухгалтерію, якраз можуть істотно зменшити витрати, скоротивши штат фінансових відділів, завдяки заміні людської праці машинною. Багато хто це вже зробив, частково компенсувавши таким чином фінансові труднощі, що виникли після локдауну 2020 року. Іронія в тому, що саме в таких роботодавців до недавнього часу були найпривабливіші бухгалтерські вакансії. У результаті роботи для бухгалтерів не стало менше, але пропозиції стали скромнішими.

"В Україні тенденція автоматизації бізнес-процесів, звичайно, теж існує, але в нас вона веде скоріше до перетікання робочої сили, ніж до критичного скорочення можливостей працевлаштування, — каже HR-аналітик Тетяна Пашкіна. — У нашій країні купують програми, які замінять людей, в основному великі компанії, і то не всі. До того ж вартість людської праці тут набагато нижча, ніж в тих же Сполучених Штатах або в країнах Західної Європи. Багато завдань, для яких там доцільно використовувати комп'ютерний алгоритм, у нас дешевші і простіше доручити людям. Якщо говорити про бухгалтерів, вони в Україні так довго були в дефіциті, що можливість автоматизації процесів бухобліку тільки вирівняла ситуацію, про безробіття мова не йде. Навіть оператори кол-центрів, яких на Заході повсюдно витісняють чат-боти, у нас все ще потрібні".

Інше питання, що завдяки сучасним технологіям зникла прив'язка до місця. Раніше співробітник, який перебуває в Києві, міг розраховувати на більш високу зарплату, ніж хтось, хто виконує ту ж роботу де-небудь у невеликому провінційному містечку. У період, коли всі працювали на дистанційці, виявилося, що наймачам часто набагато вигідніше залучати більш дешеву робочу силу з периферії, і саме завдяки автоматизації процесів ними тепер зовсім нескладно управляти зі столиці.