"Робота на оплески". Чому за два роки влада не підійшла системно до освітньої політики

При цьому освітню політику президент почав із формальностей — указу про скасування шкільної форми, хоча й до того вона була необов'язковою, форму одягу школи визначали самостійно.

З початком пандемії коронавірусу Зеленський переключився на "Велике будівництво", в рамках якого будували і школи в різних регіонах, попутно перевіряючи, як працює Wi-Fi у знову відремонтованих студентських гуртожитках, у той час як його дружина зайнялася реформою шкільного харчування.

Важливо

Онлайн назавжди. Чому карантин радикально змінить середню освіту

Щоб розвивати галузь, при президенті заснували три ради: із середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Оскільки це сталося нещодавно, ні про які результати діяльності рад не йдеться.

"Основний висновок про освітню політику президента за два роки — відсутність системності, робота на уявні або реальні оплески", — говорить Микола Скиба, експерт зі створення Українського інституту майбутнього. Наприклад, укази президента про призначення довічних виплат видатним педагогам і стипендій кращим учням виглядають ефектно, але, на думку експерта, це неоднозначні рішення.

"Якщо говорити про учнів, то ефективним інструментом є конкурси та змагання", — зазначає Скиба.

Частково успішне починання Зеленського — проект цифрової трансформації держави, що торкнувся й освіти. Однак "Всеукраїнська школа онлайн" не принесла очікуваного ефекту.

"За оцінками експертів і громадськості, якість шкільної освіти під час пандемії тільки погіршилася. Хоча запуск "Всеукраїнської школи онлайн" і створив "резервну копію" школи, але не допоміг ні сім'ям, ні школам адаптуватися до дистанційного навчання", — говорить Микола Скиба.

Несистемність президента яскраво ілюструє його кадрова політика в освіті. Почали за здоровʼя: профільна міністриня Ганна Новосад у Кабінеті міністрів Олексія Гончарука підхопила кращі ініціативи своєї попередниці Лілії Гриневич й ініціювала низку системних змін у різних гілках освіти. Так продовжилася реформа "Нова українська школа", планувалася зміна формули фінансування вузів, доробка Державного стандарту базової освіти. Але ця робота перервалася, оскільки Новосад пішла у відставку разом із Кабміном і лише через кілька місяців був призначений новий міністр Сергій Шкарлет.

На думку Миколи Скиби, це призначення — один із головних провалів Зеленського, адже саме президент наполягав на кандидатурі Шкарлета. Політика нового керівника міністерства часто суперечить споконвічному духу реформ, зокрема шкільної. Приклад тому — затверджений при Шкарлеті стандарт базової освіти, за яким учні будуть ще більше завантажені уроками й домашніми роботами, а не розвантажені, як планувалося раніше.