Херсонська Анталія. Як перетворити південь України у процвітаючий курорт

Скільки областей України, не беручи до уваги Криму, мають вихід до моря? Правильну відповідь на це запитання знають далеко не всі українці. Його поставили фахівці компанії "Оперативна соціологія", які з 13 по 19 травня опитали 2104 людини про їх туристичні переваги і плани на відпустку. З'ясувалося, що лише 19% опитаних назвали правильну цифру — п'ять областей: Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька і Донецька. Більше половини респондентів називали інші цифри, а 23,4% не змогли дати відповідь.

Дослідження соціологів загалом було присвячено внутрішньому туризму, результати якого 31 травня представили Міністерство культури і інформаційної політики та Державне агентство з розвитку туризму. Згідно зібраним даним, українці звертають більше уваги на внутрішній туризм: в минулому сезоні відпусток 27,2% опитаних виїжджали в іншу область України, цього року планують подорожувати країною вже 44,5%. Найбільш популярними регіонами, куди хочуть поїхати українці, стали Одеська, Закарпатська та Запорізька області.

Особливості подорожей Україною

Також соціологи з'ясували, як і куди виїжджають українці у відпустку, які пам'ятки вважають найбільш відомими і цікавими.

• 18-35 років — люди цього віку найактивніше подорожують Україною.
• 33,1% — їздять на власному автомобілі, 32,6% — рейсовими автобусами, маршрутками.
• Відпочинок на природі, пляж і гори — найпопулярніші види відпочинку. Міський відпочинок вибирають лише 7,9% опитаних.
• Затока, Бердянськ, Кирилівка — найпопулярніші морські курорти.
• Асканія-Нова — найвідоміший природний заповідник України, його назвали 60,3% респондентів.
• Києво-Печерська Лавра, старе місто у Львові, Дерибасівська вулиця в Одесі — найцікавіші українські пам'ятки.
• 71,3% респондентів вважають Україну туристично привабливою країною.

Асканія-Нова — Українська Анталія?

За словами Олександра Ткаченка, міністра культури та інформаційної політики України, з 2021 року стартують масштабні програми з розвитку внутрішнього туризму. Це, наприклад, "Велика реставрація", у межах якої будуть приводити в порядок і оновлювати пам'ятники історії і культури, а також кампанія по просуванню внутрішнього туризму і державна цільова програма "Мандруй Україною", яка, зокрема, передбачає розвиток туристичної інфраструктури.

Говорячи про підходи міністерства, Ткаченко навів як приклад турецький досвід в туристичній сфері — проекти держави та приватних готельєрів, спільного фінансування на десятки мільйонів доларів. На думку міністра, держава повинна співпрацювати з місцевою владою і підприємцями регіонів, адже щоб перетворити їх в туристичні магніти, потрібно налагоджувати всю інфраструктуру — від доріг до готелів. Це, зокрема, стосується заповідника Асканія-Нова, який респонденти соціологічного дослідження назвали найвідомішим.

"В Асканії-Новій кількість відвідувачів в рази менше, ніж у найбільш відвідуваних українських закладах — а це музеї Другої світової війни. Щоб зробити Асканію туристичним магнітом, потрібно поліпшити інфраструктуру всього півдня Херсонської області", — зазначив Олександр Ткаченко.

Його підтримує Мар'яна Олеськів, глава Державного агентства з розвитку туризму, яка вважає, що Херсонська область має великий туристичний потенціал, і цей регіон "можна перетворити в такий самий туристичний магніт, яким є Анталія в Туреччині або Батумі в Грузії".

"Зробити Анталію на Херсонщині можна приблизно так само, як Антарктику на Івано-Франківщині, тобто — ніяк. Це часта ідея у чиновників, які вважають, що достатньо побудувати багато готелів, і у нас з'явиться своя Анталія", — коментує ці заяви Олександр Лієв, глава Асоціації гостинності України.

За оцінкою експерта, курорти, що працюють за рахунок пляжного відпочинку і за принципом "все включено", будуть окупатися тільки у тому випадку, якщо активний сезон триває півроку. В Україні це не спрацює, адже найдовший пляжний сезон в Криму триває три місяці, а на Херсонщині — 2,5 місяця. Тому, на думку Лієва, південним регіонам країни потрібно рівнятися не на Анталію, а на лікувальні курорти, такі як Карлові Вари, Трускавець чи Миргород, які працюють цілий рік. Також можуть допомогти туристичні ініціативи, які розсовують рамки високого сезону, на зразок фестивалів, щоб туристичний потік був активним, наприклад, в квітні і у вересні.

Туризм в Україні і гра за новими правилами

Паралельно з урядовими ініціативами сферу туризму чекають законодавчі зміни — Верховна Рада прийняла в першому читанні проект "Закону про туризм" №4162. Олександр Корнієнко, нардеп від фракції "Слуга народу", обіцяє, що парламент прийме восени цей документ, в якому серйозно переосмислені правила гри у сфері туризму. Зокрема, в законі прописано створення єдиного електронного реєстру для суб'єктів туристичної діяльності, який замінить нинішню процедуру ліцензування. Також згідно із законом можна буде створювати цільові фонди в регіонах, які будуть наповнювати коштами від туристичного збору і витрачати тільки на потреби туристичної сфери.

Як розповідає Дмитро Нальотов, співавтор закону, зараз місцева влада витрачає гроші від цього збору, як вважає за потрібне, і далеко не завжди на туризм. Залежно від регіону суми сильно різняться — від 700-800 тис. грн до 10-15 млн грн на рік.

"Ми хочемо, щоб місцеві туристичні департаменти могли розраховувати на ці гроші і на їх основі розробляли стратегії розвитку на кілька років вперед, реалізували проекти, зокрема зі співфінансування, якщо бюджетних коштів не вистачає", — розповідає Нальотов.

Олександр Лієв позитивно оцінює новий законопроект. Він нарешті замінить давно застарілий документ, прийнятий ще у 1990-ті, в якому, наприклад, немає поняття "хостел", немає сучасного визначення роботи гідів-екскурсоводів. На думку Лієва, цей документ наблизить законодавче поле до реальності і дійсно зможе поліпшити роботу туристичної сфери.