В Україні створять реєстр ДНК людини: для чого вона потрібна та кого туди внесуть

лабораторія, дослідження
Фото: Flickr

Єдину базу геномної інформації використовуватимуть для пошуку зниклих безвісти, ідентифікації воєнних злочинців та упіймання зловмисників.

Сьогодні, 9 липня, Верховна Рада України підтримала законопроєкт про державну реєстрацію геномної інформації людини. Відповідно до нового закону в країні створять єдину базу ДНК.

Як розповідає у Facebook заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко, законодавча ініціатива важлива для правоохоронної системи країни й експертно-криміналістичної діяльності.

Електронний реєстр геномної інформації людини потрібний:

  • для ідентифікації осіб, які вчинили кримінальні правопорушення;
  • для пошуку зниклих безвісти людей;
  • для ідентифікації непізнаних трупів людей, їх останків чи частин тіл;
  • для ідентифікації осіб, які через стан здоров'я, вік або психічні особливості не можуть самостійно повідомити інформацію про себе.

Як вважають автори законопроєкту, створення реєстру дозволить поліції швидше розслідувати тяжкі злочини та надасть можливість правоохоронним органам оперативно знаходити злочинців.

Як зазначає Бондаренко, за чотири місяці повномасштабної війни призначено понад 6 тисяч експертиз із встановлення особи, з них майже 40 відсотків уже виконано.

"Саме зараз надзвичайно актуальне створення інструменту для накопичення та систематизації цієї інформації, надання їй правового статусу для використання як доказової бази у процесі доведення злочинів р***стів проти України", — прокоментував заступник міністра.

Кого внесуть до реєстру ДНК?

Обов'язковій держреєстрації підлягає геномна інформація людей, які вчинили суспільно небезпечні діяння чи злочини проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я чи статевої свободи інших людей, а також власності та громадської безпеки.

До бази також будуть вносити біологічні зразки:

  • тих, хто вступає або призивається на військову службу, щоб за необхідності забезпечити їх подальшу ідентифікацію;
  • родичів людей, які зникли безвісти;
  • зловмисників, знайдених на місці злочину;
  • наркозлочинців;
  • воєнних злочинців.

Зареєструватись у реєстрі можна й добровільно.

Доступ до бази ДНК-даних матимуть лише правоохоронні органи та розвідка. Власником реєстру буде Міністерство внутрішніх справ України.

Нагадаємо, дослідники воєнних злочинів часів війни в Боснії періоду 1992–1995 рр. вважають, що на Україну чекають роки пошуків зниклих і розслідувань воєнних злочинів. При цьому вони готові поділитися досвідом з українськими колегами, які розслідують злочини російських військ.