У школі, як на фронті, все доведеться вирішувати на ходу. Які виклики несе 1 вересня та новий навчальний рік

Війна внесла хаос у налагоджений і вивірений процес навчання, зламавши багато задумів і планів. Ніхто точно не може сказати, як розвиватиметься ситуація на фронті, і чи можна буде в Україні повноцінно розпочати навчальний рік. Але вже зараз, за три тижні до 1 вересня, можна виділити кілька нагальних питань, які потребують негайного вирішення.

Школа виживання. Укриття, системи сповіщення та запаси медикаментів

Українські школи активно готують до 1 вересня і на першому плані питання безпеки дітей та педагогів. Співробітники ДСНС перевіряють усі будівлі та прилеглі до них території, перевіряють системи сповіщення, наявність запасів їжі, води та медикаментів на екстрений випадок, проводяться тренування персоналу з реагування в разі повітряної тривоги.

Активні перевірки та інвентаризація укриттів почалися ще з перших днів активної фази війни і тривають досі. Напередодні нового навчального року це питання стає дедалі актуальнішим. Від цього залежить безліч нюансів, включаючи формат навчання школярів та студентів.

Перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко наголосив, що кожен навчальний заклад має бути територією безпеки для всіх учасників освітнього процесу.

"Новий навчальний рік у традиційному форматі буде впроваджено у тих школах, садках, профтехах та університетах, в яких є захисні споруди або такі укриття розташовані поряд із закладами. Наголошую, що безпека всіх учасників освітнього процесу на першому місці", — зазначив перший заступник міністра.

Формат навчання: хто сяде за парти?

Новий навчальний рік в Україні має розпочатися в режимі офлайн — тобто школярі до класів таки прийдуть. Це стосується учнів, які не проживають у зоні бойових дій, заявили у Міносвіти України.

Глава відомства Сергій Шкарлет уже уточнив, що формат навчального процесу залежатиме від ситуації у конкретному регіоні. Міністр зазначає, що навчальні заклади, в яких немає укриттів або в них не вистачає місця, працюватимуть позмінно.

Водночас Міносвіти розглядає і змішаний формат навчання: коли частину предметів викладатимуть віддалено, а частину безпосередньо за шкільними партами.

"Право вибору форми навчання буде за батьками. Адміністрація школи створить умови для очного та дистанційного навчання, а також працює над форматом змішаного навчання", — уточнив Шкарлет.

Проте формат навчання — далеко не єдина проблема, з якою зіткнеться українська школа у 2022-2023 навчальному році.

Якщо у школі розмістили біженців

Є ще одне питання, яке потребує негайного вирішення. З початку війни сотням переселенців надавали прихисток у навчальних закладах. Багато з внутрішніх переселенців мешкають у цих будинках донині. Найближчим часом їм потрібно знайти альтернативне житло.

Очевидно, що безлічі людей не обійтися без допомоги держави. Відповідальність за цю місію Кабмін поклав на місцеву владу. Їм доручено негайно підготувати тимчасове житло, яке буде придатним для зимового проживання тимчасово переміщених осіб. До надання переселенцям такого житла місцевій владі забороняється примусове виселення біженців із навчальних закладів. А куди 1 вересня підуть діти?

"Люди, які мали тимчасово переселитися до навчальних закладів, до початку навчального року мають бути забезпечені альтернативним житлом — придатним для проживання, утепленим та відремонтованим. Без цього умови виселення їх неприпустимі!" — попередила віцепрем'єр-міністр Ірина Верещук.

Багато українських дітей залишаться за кордоном

На сьогодні ніхто не має точних даних, скільки юних українців шкільного віку перебуває за кордоном. За даними ООН на кінець липня, за кордоном перебуває понад 9 мільйонів українських громадян. Скільки серед них школярів — точної картини немає, адже процес міграції продовжується. Принаймні в Міносвіти кажуть, що зараз за кордоном перебуває понад 650 тисяч українців шкільного віку.

Багато хто з цих дітей піде 1 вересня до шкіл за кордоном. Хтось розпочав навчання в іноземних школах ще минулого навчального року. Тисячі сімей біженців взагалі не мають наміру повертатися в Україну. На жаль, вони вже не бачать майбутнього для своїх дітей. Тим більше, що країни, які відкрили свої кордони українським біженцям, охоче приймають до своїх шкіл юних українців. Європа з її негативною демографією, гостро потребує припливу молодого поповнення. І зараз їй випала така можливість.

Наприклад, Польща раніше відкрила в школах 160 тисяч місць для українських дітей, а до 1 вересня готова відкрити ще 200 тисяч додаткових місць.

"Ми прийняли 200 тис. українських дітей, з них 160 тис. — до шкіл та 40 тис. — до дитсадків. За нашими оцінками ще 200 тис. можуть приєднатися з 1 вересня. Кінця війни в Україні не видно, тому, природно, діти, які тут, напевно, залишаться і приїдуть ще", — заявив у коментарі "Польському радіо" міністр освіти і науки Польщі Пшемислав Чарнек.

Однак багато біженців планують повернутися до України, але потім — коли закінчиться війна. Їхні діти, найімовірніше, навчатимуться онлайн, щоб потім отримати атестат української школи.

Що буде з учителями, які втратили роботу?

Тут є три сценарії. Багато вчителів, які проживають на сході країни і опинилися в районі бойових дій, змушені були залишити свої будинки та свою роботу. Деякі з тих, хто виїхав за кордон, вже знайшли там застосування. Більшість — не за фахом, проте дехто викладатиме за кордоном у класах, де навчають українських дітей. Так, у польському Міносвіти готують зміни до закону, які дозволять брати на роботу до шкіл українських вчителів.

За другим сценарієм вчителям, з-поміж тимчасово переміщених осіб можуть знайти собі роботу в школах на заході України. Адже звідти, зі свого боку, деякі освітяни із заходу також виїхали за кордон і їхні місця виявилися вакантними.

Однак є ще й третій сценарій, найменш сприятливий для вчителів. Деякі педагоги можуть залишитися без роботи, особливо серед внутрішніх переселенців. Про це почали говорити ще у червні, коли Міносвіти скоротило замовлення на шкільні підручники. Тобто у профільному міністерстві передбачають, що школярів буде набагато менше, а отже, й стільки вчителів не знадобиться. Вголос про це поки не говорять, проте проблема витає у повітрі.

Ковід не спить

Як виявилось, попередні два ковідні роки стали для української шкільної освіти репетицією перед тим, що принесла війна. Принаймні дистанційне навчання не впало на українських дітей, як сніг на голову. Вони вже були готові до того, що на уроках можна слухати та відповідати, не виходячи з дому.

За ці два роки багато шкільних курсів адаптовано до навчання онлайн. І вчителі, які займатимуться з дітьми дистанційно, йтимуть уже второваними під час пандемії шляхами.

Інша річ — навчання офлайн. На Україну насувається нова хвиля ковіду. У низці установ знову вводять масочний режим та згадують соціальну дистанцію. Ймовірно, з приходом осінніх холодів ковід візьметься за українців із новою силою. І тоді цілком ймовірно, що всіх дітей знову відправлять на навчання дистанційно. Якщо до цього додати ще й невизначеність воєнного часу — дуже важко прогнозувати, як відбуватиметься навчальний процес у школах. Очевидно, все вирішуватиметься "в ручному режимі".

Важливо

У режимі повітряної тривоги. Чи відновиться навчання у школах найближчим часом