"Це дуже багато": 10% громадян знайомі із воїнами, які грають в азартні ігри, — дослідження
За інформацією прикладного психолога-магістранта Сергія Романюка, наразі не вистачає лікарів, які б могли професійно працювати з гравцями, адже до них потрібен підхід.
Серед опитаних українців 10% знають воїнів ЗСУ, які захоплюються азартними іграми. Ця цифра є великою, оскільки військові є закритим сегментом суспільства, та й не завжди близькі поінформовані про проблему військового. Про це йдеться в соціологічному дослідженні, яке проведене Центром Разумкова на замовлення видання "Дзеркало тижня".
"Це дуже багато! 10% українців особисто знають військових, які грають в азартні ігри. Але ж це дуже закритий сегмент суспільства. Навіть якщо чиїсь родичі вже поринули в проблему, вони навряд чи говоритимуть про це комусь іще, крім родини. Та й усередині родини не завжди всі поінформовані. Щонайменше допоки фінансове становище не зруйнується й родичі вже не зможуть оплачувати борги гравця", — зазначає прикладний психолог-магістрант Сергій Романюк.
Він додав, що без психофармакологічної підтримки гравцю дуже важко вийти з ігрового сценарію. Найчастіше відновлення гравця вимагає втручання кількох фахівців. В цьому разі дуже важливо проконсультуватися в лікаря-психотерапевта щодо відсутності різних розладів психіки, не пов’язаних із грою.
"І тут ми підійшли до ще однієї глобальної проблеми. По-перше, в Україні немає достатньої кількості фахівців, які вміють працювати з гравцями не як із наркоманами чи алкоголіками, а як із людьми, котрі втрапили в ігровий сценарій і отримали там серйозні травми", — зазначив експерт.
На його думку, навіть ті, хто намагаються працювати з лудоманами, до кінця не розуміють, хто такий гравець, та що його мотивує перебувати в грі. Цього просто не навчають уЗВО.
Водночас у Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-11) лудоманія знаходиться в одному реєстрі з наркоманією та алкоголізмом. Тому до гравців застосовують класичний метод роботи, як до нарко- чи алкозалежних — і це одразу ставить хрест на встановленні контакту з ним.
Річ в тім, що в медицині вважається, що лудоман — це назавжди. Однак практика показує, що це не зовсім так, адже обов'язково слід враховувати мотивацію та особливості особистості гравців.
Водночас втеча від реальності більше притаманна тим, хто грає в слоти. Туди закладено технологію, що вводить деяких людей у гіпнотичний стан — на Заході його також називають "темним потоком". Ті ж, хто грає в ставки, покер і трейдинг, від реальності не тікають, а хочуть її змінити.
Раніше Фокус писав про те, що Збройним силам України загрожує лудоманія. Річ в тім, що не усі військову здатні контролювати свій азарт, а онлайн-казино можуть цим користуватися.
Додамо, що тепер під час видачі кредиту банки будуть перевіряти, чи не є клієнт лудоманом. Такі громадяни внесені у спеціальний Реєстр за зверненням батьків, дружин або дітей.