Кров та сталь. Топ-5 танкових битв в історії

Коли мова заходить про "найбільшу танкову битву" в історії, усе зводиться не тільки до кількості і типу танків, що брали участь, але і до того, як ці танки використовувалися.

Фокус переклав текст Пітера Сучіу — журналіста зі штату Мічиган, у якому розповідається про п'ятірку найбільших танкових битв в історії.

Будь-хто, хто коли-небудь грав у відеогру World of Tanks, точно хоч раз сперечався про те, який танк є "кращим". Факт залишається фактом: консенсусу досягти неможливо, оскільки це справа смаку. Якщо ж мова заходить про "найбільшу танкову битву" всіх часів, усе зводиться не тільки до кількості і типу танків, що брали участь, але і до того, як ці танки використовувалися.

Декілька танкових битв можна по праву віднести до найбільших в історії. Автор наводить свою п'ятірку битв, про які не можна забувати.

Війна Судного дня та битва в Долині сліз

Танкова битва в Долині сліз, що відбулася між 6 і 9 жовтня 1973 року під час Війни Судного дня, не входить до найбільших, але вважається однією з найбільших, адже за співвідношенням сил це справжній бій Давида проти Голіафа.

Одна ізраїльська бронетанкова бригада, яка мала менше 100 танків, чотири дні протистояла сирійській піхотній дивізії, яка мала понад 1400 одиниць техніки, зокрема близько 400 Т-62 – найсучасніших радянських танків того часу. Не маючи можливості викликати ефективну підтримку з повітря, ізраїльтяни окопалися і билися так, начебто від цього залежало майбутнє їхньої країни. Майже всі ізраїльські танкові сили були знищені, і захисники опинилися на межі краху, але коли нарешті прибуло підкріплення, сирійці відступили – не знаючи, наскільки вони підійшли до перемоги. Натомість вони зазнали розгрому, втративши близько 500 машин, зокрема приблизно 250 новітніх танків.

Війна в Північній Африці та Друга битва при Ель-Аламейні

Якщо Битва за Британію стала "зірковою годиною" Королівських ВПС, то Друга битва за Ель-Аламейн, безумовно, була найбільшим моментом для всієї британської армії у Другій світовій війні. За підтримки своїх союзників британська Восьма армія зупинила просування німецьких військ та переломила хід війни в Північній Африці. З 23 жовтня по 11 листопада 1942 року майже 200 тисяч солдатів союзників і понад тисячу танків боролися проти 116 тисяч солдатів Осі та понад 500 танків — ця битва в пустелі стала найбільшою в історії.

Хоча союзники зазнали великих втрат і втратили до половини своїх танків, більше половини військових з боку військ Осі було вбито, поранено або взято в полон, а майже всі німецькі/італійські танкові сили знищені під час битви. Після цього німці втратять цілу армію в Сталінградській битві, проте можна стверджувати, що воістину переломний момент Другої світової війни стався при Ель-Аламейні.

Індія проти Пакистану: битва при Чавінді

Одна з найбільших танкових битв з часів Другої світової війни – битва при Чавінді – проходила між Індією та Пакистаном з 14 по 19 вересня 1965 року. У ній брало участь близько 50 тисяч пакистанських військ та близько 150 танків проти індійських сил чисельністю до 150 тисяч осіб та близько 260 танків.

Фактичні втрати оскаржуються – Індія стверджує, що втратила лише 29 танків, а Пакистан заявив, що його військові знищили близько 120 індійських танків. Після розгрому індійських військ резолюція Ради Безпеки ООН закликала обидві країни до беззастережного припинення вогню. Це рішення поклало край короткій війні, але найбільша танкова битва в Азії вже відбулася.

Операція "Барбаросса". Битва під Бродами

Бій відбувся в перші дні операції "Барбаросса", на початку німецького вторгнення в Радянський Союз, з 23 по 30 червня 1941 року. У цій танковій битві, яка вважається найбільшою в історії, брало участь до 5 тисяч танків. Підсумком битви під Бродами стало знищення значної кількості танків Червоної Армії.

У битві при Бродах німецька 1-а танкова група зіткнулася з шістьма об'єднаними радянськими механізованими корпусами, сформованими з 5-ї армії на півночі та 6-ї армії на півдні. Німецькі війська очолював блискучий командир генерал-полковник Пауль Людвіг Евальд фон Кляйст. З радянської сторони не було чітко визначеного командування, що призвело до хаосу.

Німцям не вистачало чисельності, але раптовість та чітка мета зіграли їм на руку. Однак, перемога далася німцям дорогою ціною — багато в чому тому, що вони зіткнулися з Т-34, танком, про існування якого навіть не підозрювали. Якби радянські війська були краще організовані, вони, можливо, змогли б зупинити німців.

Операція "Цитадель" та Курська битва

У ході операції "Цитадель" з 5 липня по 23 серпня 1943 Німеччина прагнула послабити здатність радянської Червоної Армії до великого наступу. До кінця Курської битви в ній брало участь близько мільйона німецьких солдатів і понад 3200 танків, тоді як Радянський Союз залучив близько 2,5 мільйонів солдатів і понад 7300 танків.

Замість того, щоб розгромити радянські війська, німці зазнали поразки самі і до кінця липня повністю відступили. Втрати з обох боків були величезні. Було знищено до 1200 німецьких танків та штурмових гармат, а радянська армія втратила понад 6000 одиниць бронетехніки. Проте радянська промисловість, що розвивалася, могла собі дозволити такі втрати, на відміну від німецької. Нацистська Німеччина так і не оговталася після невдалого наступу, а неосяжні поля навколо середньовічного міста-фортеці Курськ перетворилися на цвинтарі бронетехніки.

Про автора

Пітер Сучіу – журналіст зі штату Мічиган, який пише для понад чотирьох десятків журналів, газет та вебсайтів. Автор кількох книг про військові головні убори, зокрема "A Gallery of Military Headdress", яку можна придбати на Amazon.com.

Ця стаття перевидається через інтерес читачів.