Євросоюз затвердив санкції проти членів ПВК "Вагнера"

Рада Євросоюзу затвердила санкції проти членів приватного воєнізованого угруповання "Вагнера" та трьох пов'язаних з нею енергетичних компаній. Про це повідомив кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Юзвяк.

"Санкції проти групи "Вагнера", 3 енергетичних компаній і також 8 осіб, пов'язаних із угрупованням найманців, наразі ухвалені", — йдеться в повідомленні.

За даними Юзвяка, під обмежувальні заходи потрапили зокрема:

• керівник угруповання, колишній офіцер російського спецназу Дмитро Уткін;
• один із підрядників ПВК у Сирії Станіслав Дичко;
• Валерій Захаров – голова служби безпеки "М-Фінанс" у складі ПВК, який причетний до діяльності ПВК у Центральноафриканській Республіці, пов'язаної з вивезенням алмазів до Росії.

У чому звинувачують "вагнерівців"?

Експерти з ООН у 2020 році виступили із заявою про те, що вони "отримали та продовжують отримувати повідомлення про серйозні порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права" членами російського угруповання "Вагнера", які діють спільно зі збройними силами ЦАР, а в деяких випадках – із миротворцями ООН.

Зокрема Уткіна та Дичка звинувачують у тортурах та вбивстві сирійця, який залишив ряди урядових збройних сил у 2017 році у Хомсі.

Дмитро Уткін фігурує також у документі щодо санкцій через пригоди в Україні. У висновках Ради ЄС зазначається, що він "відповідальний за координування та планування операцій з розміщення найманців групи "Вагнера" в Україні".

Про плани ввести санкційні обмеження проти членів ПВК раніше заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан. За його словами, до списку потраплять російські найманці, які діють у країнах Сахеля (Малі, Нігер, Чад та ін.). А 26 листопада парламент ЄС ухвалив резолюцію, що засуджує дії ПВК "Вагнера" у Сомалі та Кенії. У резолюції також зазначено, що діяльність "вагнерівців" варто розглядати в контексті тісного зв'язку з урядом Росії, який таким чином просуває свої інтереси за кордоном.