Воєнний фокус

Гражданских и военнопленных содержат в подвалах Докучаевска и Старобешево Донецкой области, — бывшие пленные

Камерами є кімнати на двох розміром 12 квадратних метрів із прибитими до підлоги металевими ліжками та матрацами з блохами.

На окупованих територіях Донецької області існує кілька десятків місць незаконного утримання цивільних, які були затримані за проукраїнську діяльність або тих, хто не пройшов фільтрацію. Про це Фокусу для матеріалу "Б'ють і вбивають. У яких умовах утримують полонених українців на окупованих територіях" розповідають свідки та колишні полонені.

"Що це за потертості на плечі, від автомата?" — запитали мене, — розповідає волонтер із Дніпра Ігор Талалай, затриманий росіянами під час виїзду з Маріуполя. — У мене від довгої дороги і стояння в черзі — було видно судини на плечі. Усе, каже, на фільтрацію, за 20 років вийдеш. Після мене заштовхали в камеру в якомусь приміщенні в Мангуші (Донецька область, ред.) — маленьке помешкання без витяжки, в якому було 32 особи, усі чоловіки. Хтось стояв, хтось сидів. Ми були як кілька в консервній банці".

Далі хлопець опинився у Докучаєвську, у місцевому відділку поліції. Він описує, що так відбувалося так: "Ти цілий день зі зв'язаними скотчем руками стоїш на вулиці. Вони кажуть: «Терпи, руки ще не сині». Після цього посадили знову в камеру, розміром 1,7 на 3,5 метрів. Лягти в цьому приміщенні впоперек не можна — ноги були зігнуті”.

Після Докучаєвська повезли в Донецьк. Тома передали "співробітникам" так званого відділу боротьби з організованою злочинністю. "Нас там прийняли жорстко, таке відчуття, що ти якийсь рецидивіст, тобі довічне світить", — пояснює Талалай.

Про подібне місце утримання розповідає і журналістка Ірина Дубченко. Її росіяни затримали на окупованій території Запорізької області та привезли в Донецьку — до Старобешева. Дубченко утримували в ізоляторі тимчасового тримання. Це триповерхова будівля: два поверхи райвідділу та підвал. У підвалі — вісім камер, окремо жіноча. "Камера — це кімната, розміром приблизно 12 квадратних метрів, — продовжує Ірина. — У ній два металеві ліжка, стіл — прибиті до підлоги, жахливі матраци — у них клопи та блохи. А ще є туалет, раковина і над ними камера".