Навіть без великих проривів ЗСУ: переговори України та РФ — погана ідея для США, — Foreign Policy

Заклики до переговорів із Росією лунають від самого початку повномасштабного вторгнення, а причини змінюються на кожному етапі війни. Про це у статті для Foreign Policy пише Рафаель Коен, директор програми стратегій і доктрин у проєкті "Повітряні сили" Корпорації RAND.

ЗСУ, можливо, не вдасться завдати військової поразки ЗС РФ, тому Заходу потрібно домовитися; Україна змогла вижити, але не доб'ється більшого — потрібні мирні перемовини; Україна перемагає надто швидко — треба дозволити президенту РФ Путіну зберегти обличчя (раптом він вирішив увесь світ — на порох); війна стає надто дорогою — надсилайте дипломатів, і т. ін.

Новий аргумент до того, щоб Вашингтон натиснув на Київ і підштовхнув до переговорів, а, інакше кажучи, до капітуляції, — в американців виникли побоювання щодо зброї, яку постачають Україні. Список бойових втрат (убитих і поранених) і українських, і російських військових в Україні, за деякими підрахунками, перевищує півмільйона осіб. То чому б сторонам конфлікту не підписати якусь угоду, і тим самим потенційно врятувати десятки тисяч життів і зберегти мільярди доларів?

Але при найближчому розгляді згадані доводи здадуться неспроможними.

Опитування у США "змінюються не на користь Києва"

Згідно з деякими опитуваннями, американці вже менше підтримують виділення допомоги Україні. Але, згідно з проведеними дослідженнями, падіння підтримки, особливо серед республіканців, пов'язане із загальними сумнівами в політиці президента Джо Байдена, а не з підтримкою України як такої.

У червні це підтвердив Інститут ім. Р. Рейгана: 50% опитаних підтримували допомогу Україні.

Після того, як респондентам, які вагаються, повідомили, що США "витратили приблизно 24 млрд доларів на військову допомогу Україні, що приблизно відповідає 3% від річного військового бюджету США", і що "Україна зберігає контроль над 83% своєї території, а розвідка США вважає, що війна значно підірвала військовий потенціал РФ і можливості погрожувати союзникам по НАТО", прихильників України стало на 18% більше серед тих, хто називає себе республіканцями, і на 12% більше — серед демократів.

Тому нинішнє зниження рівня підтримки України може бути пов'язане не стільки із зовнішньою політикою Вашингтона, скільки з браком інформації.

Та сама історія і серед законодавців. Не можна з певністю сказати, що Конгрес підтримує ідею перемовин з РФ. І хоча дехто в Палаті представників хоче припинити підтримку України, багато сенаторів-республіканців, навпаки, критикують адміністрацію Байдена і вимагають активнішої військової допомоги Києву.

Історики також висловлюють думку про те, що повільне постачання озброєнь Україні сприяло тому, що росіяни змогли окопатися і закріпитися на захоплених позиціях.

При цьому спостерігається падіння економіки РФ. Після тимчасової стабілізації, російський рубль продовжив падати. У країни з природними запасами нафти не вистачає палива. РФ зараз витрачає близько 30% національного бюджету на оборону. Усе це напруження позначається на росіянах, хоча в авторитарних країнах все ж таки складно з'ясувати, що думають люди, через цензурування інформації.

Дедалі більше випадків, коли представники російської еліти гинули або серйозно хворіли за загадкових обставин. Загалом, ніхто не знає, в якому місці прорве дамбу, але тиск, очевидно, зростає.

Водночас, зазначає автор публікації, варто враховувати й те, що, за опитуваннями, 84% українців, тобто переважна більшість, виступає за продовження боротьби. Київ вимагає повернення своїх територій і притягнення винних до відповідальності, але у РФ ці заклики воліють не помічати.

Російські офіційні та інші особи регулярно закликають до знищення України як суверенної країни, а, за результатами розслідування Ради ООН з прав людини, "риторика, яка лунає в російських державних та інших медіа може бути прирівняна до закликів до геноциду".

Колишній президент РФ Дмитро Медведєв обіцяє, що війна триватиме до "повного знищення" українського уряду, і що у РФ "з'явиться більше нових регіонів".

Росіян заманюють на війну квартирами в Києві та Одесі після перемоги Росії, а деякі російські генерали кажуть, що Україна — це тільки перший крок для вторгнення в Європу.

Публічні заклики України до переговорів не тільки ні до чого не призведуть, а й покажуть, що США бракує рішучості, зазначає автор. Це було б поганим месседжем у світі, сповненому агресивних, ревізіоністських, авторитарних режимів. Та й інші демократичні країни, такі як Тайвань і країни Балтії, розглядають успішну оборону України як життєво важливу для своєї власної безпеки.

Сполучені Штати просто не можуть в односторонньому порядку завершити війну в Україні, в якій вони беруть участь лише опосередковано, хоча, можливо, це видається зручним. Можливо, це гірка пігулка для когось, але якщо підштовхувати Україну до капітуляції, буде ще гірше.

Нагадаємо, що голова Міноборони Італії заявив, що Україна і РФ можуть почати мирні переговори навесні.

Також повідомлялося, що у Байдена намагаються переконати Конгрес, який вагається, допомогти Україні, але виникли розбіжності стосовно того, чи передавати допомогу одразу, чи порційно.