Мобілізація в Україні: хто і де може вручати повістки (відео)
За інформацією юриста Андрія Приходька, ніхто не може примусити людину отримати повістку, але це все одно передбачає відповідальність згідно із чинним законодавством.
Чинне законодавство чітко визначає, хто, як і де має право вручати повістки до ТЦК і СП. Про це в ефірі програми "ЄВихід" телеканалу "Ми — Україна" розповідає юрист Андрій Приходько.
Насамперед, на чому він акцентує, то це на розумінні, що таке повістка і як поводитися при її врученні.
"Повістка — це документ, який засвідчує, що військовозобов’язаного проінформовано про те, що потрібно з'явитися до ТЦК у такий-то час і за такою-то адресою", — коментує Приходько.
І додає, що звичайно можна не брати повістку і не підписувати жодні документи, але водночас людина, яка відмовилася від повістки, нестиме відповідальність, бо працівник ТЦК обов’язково складе відповідний акт.
Хто має право вручати повістку
Насамперед це працівники районного чи міського ТЦК та СП (раніше військові комісаріати). Однак, запевняє юрист, закон сьогодні надає право вручати такі повістки за дорученням ТЦК:
- керівникам підприємств, де працюють військовозобов'язані, адже при оформленні на роботу одним із обов'язкових документів є саме військово-обліковий; тож роботодавці теж несуть відповідальність за інформування таких працівників про військовий обов’язок, передбачений чинним законодавством;
- працівникам жеків або обслуговуючих компаній;
- керівникам державних органів та органів місцевого самоврядування;
- керівникам вишів.
При цьому Приходько підкреслив ключове — всі повістки вручаються тільки за дорученням керівника ТЦК.
Де може бути вручена повістка
На це запитання юрист відповів стисло — "будь-де", але при цьому зауважив, що не можна забувати про право приватної власності, закріплене Конституцією і відповідними законами.
"Коли ми говоримо про вручення повістки на вулиці (парк, дорога, зупинка транспорту, будь-яке інше громадське місце) — це законно. А от проникнення у приватне володіння вже потребує рішення суду", — пояснив Приходько.
І додав, що приватним приміщенням може бути й офіс, і спортивний клуб тощо, тобто те приміщення, в якого є власник — юридична або фізична особа, і куди вхід для сторонніх може бути обмежений і дозволяється лише з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства.
Нагадаємо, Фокус писав про те, які ризики у бази, покликаної спростити роботу ТЦК. До єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників і резервістів зберуть персональні дані з інших держсистем без згоди українців.