Кремль покладає великі надії на нову ядерну зброю, але з "Сарматом" проблеми

Міноборони Росії оголосило 2024 рік роком, коли на озброєння стратегічних сил країни надійдуть кілька одиниць ядерної зброї, зрушивши низку цільових показників, які повинні були бути досягнуті минулого року. Однак роботи над ракетним комплексом "Сармат", найпотужнішою ядерною ракетою в стратегічному арсеналі Москви, вже давно відстають від графіка і на сьогодні зафіксовано тільки одне її успішне льотне випробування. Про стан справ у сфері ядерного озброєння РФ розповіли 1 лютого оглядачі Defence News.

Автори матеріалу звернули увагу на заяву заступника міністра оборони РФ Олексія Криворучка, який 26 січня сказав, що головні завдання на 2024 рік — це надходження на озброєння стратегічного ракетного комплексу "Сармат", бомбардувальників Ту-160М і атомного підводного човна проєкту "Борей-А" — "Князь Пожарський". За його словами, ключове — це "безумовне і ритмічне виконання графіків постачання особливо затребуваних зразків озброєння і військової техніки, а також інших завдань".

Однак у росіян у цій сфері не все гладко. Оглядачі пояснили, що виробництво і випробування ракети "Сармат" перебувають у віданні "Роскосмосу", який страждає від низької рентабельності, накопичених боргів і збитків, які зросли. Так гендиректор держкорпорації Юрій Борисов у грудні 2023 року заявив, що "Роскосмос" втратив 2 мільярди доларів експортного виторгу через сильний вплив санкцій.

"Закриття доступу до західних технологій і комплектуючих зажадало пошуку альтернативних варіантів, що призвело до того, що підприємства "Роскосмосу" несуть додаткові витрати в міру наближення термінів постачання обладнання", — зазначили експерти.

Санкційні обмеження також призвели до того, що з 2019 по 2021 рік корпорація звільнила 17 000 працівників, а у 2023 році вдвічі скоротила штат центрального апарату.

Фінансових труднощів зазнають і дочірні підприємства "Роскосмосу", які беруть участь у виробництві "Сармата". Наприклад, завод "Протон-ПМ", що виробляє рухову установку ракети, зіткнувся з обмеженням доступу до західного устаткування, інструментів, сировини імпортного походження і зростанням процентного навантаження за кредитами. Замість цього завод закуповував російське, білоруське або китайське верстатне і ливарне обладнання. Таке зізнання надійшло від директора підприємства Івана Краснова.

Не найкращим чином склалася ситуація і в Конструкторському бюро хімічної автоматики (КБХА), яке працює над другим ступенем ракети. Оглядачі пишуть, що підприємство відчуває хронічну нестачу обігових коштів.

"Після початку війни гроші з'явилися, але хоча зарплата співробітникам знову надійшла вчасно, інші підрядники, як і раніше, відчувають труднощі з отриманням коштів. Керівництво також не змогло модернізувати майстерні, як було обіцяно наприкінці 2021 року", — підсумували в Defence News.

Важливо

У разі підписання мирного договору Україна вимагатиме відмови РФ від ядерної зброї, — Міноборони

Раніше повідомлялося, що в рамках військових навчань росіяни мають намір зімітувати ядерний вибух із застосуванням секретних технологій. Для цього у Москви залишилися радянські розробки — ІУ-59 та ІАБ-500, які здатні відтворювати фізичні ефекти ядерного вибуху.