Призначення Сирського: суттєві зміни у ЗСУ можна буде побачити у березні-квітні, — аналітик

Австрійський військовий аналітик Том Купер прогнозує, що перебіг війни поки зщо залишиться позиційним, а українські безпілотники дедалі масштабніше уражатимуть воєнні цілі глибоко в тилу РФ, що суттєво впливатиме на події на фронті. Про це він розповів в інтерв’ю "Радіо Свобода".

Крім того, Купер зосередився на тому, що зміни у стратегії і тактиці від нового головкома ЗСУ Олександра Сирського варто очікувати не раніше ніж за місяць, оскільки, на його думку, новий командувач має відвідати найважливіші центри командування, на власні очі побачити ситуацію і почути командирів, поспілкуватися з ними, дізнатися про їхні потреби і проблеми.

"Тому я думаю, що якісь суттєві зміни в поведінці ЗСУ ми зможемо побачити в березні-квітні. Проте (нагальною є зміна. — Ред.), що було б дуже добре, але малоймовірно, — це зміна в комунікації армії до суспільства", — наголосив аналітик.

Комунікація із суспільством

Купер нагадав випадки, коли Сили оборони офіційно повідомляли про певні події на фронті, потім змінювали це повідомлення, але з населенням, підкреслює Купер, потрібно бути чесним, говорити все так, як є, аби не втратити його довіру до Збройних сил.

"Звичайно, подекуди неможливо говорити про все прямо, оскільки не хочеться інформувати російські сили. Це важливо, бо дуже часто російське командування не знає, що відбувається безпосередньо на фронті. Але це окрема історія", — зауважив експерт.

Він зазначив, що варто бути відвертішими з народом, це — єдине правильне рішення, а те, що він бачив за останні півтора року, його зовсім не тішило.

"Це те, що ЗСУ не до кінця щирі з військовими та народом. Мені не подобається ця тенденція, і я сподіваюсь, що це зміниться", — наголосив Купер.

Потрібні ротації

Аналітик підкреслив, що конче необхідні зміни в кадровій політиці. І це стосується не вищого військового командування, пояснив він, а бійців, які безпосередньо беруть участь у бойових діях.

"Наприклад, зараз ви маєте деякі підрозділи, де військові за два роки війни мали лише один-два тижні відпустки. За два роки цієї інтенсивної війни!" — майже вигукує Купер.

І додає, що знає людей, які не були вдома і не бачили свої сім’ї від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року і до листопада-грудня 2023-го. Як приклад він навів 93-ту механізовану бригаду, бійці якої не мали перерв довше за 2-3 дні, і після таких короткочасних перерв їх знову відправляли на передову.

"Це має припинитися. Необхідно знайти спосіб проводити ротацію підрозділів частіше, аби дати військовим більше часу на відпочинок. Я знаю багато офіцерів, хто просто втомлений. Зараз зима, холод, людям необхідно мати один-два тижні вдома з їхніми родинами, щоб відпочити", — категорично підсумовує аналітик.

І слушно додає, що втома бійців на передовій — це також проблема, бо коли у підрозділі є багато втомлених воїнів, вони стають менш обережнішими, втрачають фокус і дістають більш важкі поранення.

До речі, це все також має негативні наслідки в довгостроковій перспективі, оскільки інформація про такі ситуації, як підкреслює Купер, потрапляє у суспільство і менше людей готові бути добровольцями в лавах ЗСУ.

Позиційна війна

За словами військового аналітика, снарядний голод не означає зниження точності влучання з боку українських бійців. Він погоджується з тим, що у Росії більше снарядів, але вони витрачають снарядів багато, а влучень дедалі менше.

"Тож доходить до того, що вони (російські війська. — Ред.) витрачають чимало снарядів, щоб знищити позиції української оборони, а не щоб влучити в окремих солдатів. А українські сили спрямовують снаряди точніше і по живій силі супротивника. Це головна відмінність", — доводить Купер.

Як приклад, він наводить просту арифметику: припустимо, у росіян є 100 снарядів і їм необхідно, припустимо, 50 для того, щоб влучити в когось. Тож вони влучають у двох людей, використовуючи при цьому 100 одиниць.

"А ось в українців може бути 20-30 снарядів і вони ними вбивають 10 російських військових. Тож, у цьому сенсі є кардинальна різниця", — зауважує експерт.

Крім того, Купер вважає, що наступальний потенціал російської армії було знищено ще у 2022 році. Проте якісь прогнози щодо просування на тому чи іншому напрямку він все ж таки не хоче робити. Наприклад, на запитання щодо захоплення російськими окупантами Куп’янська, він зауважив, що зробити цей прогноз складно.

"Я б сказав, у кращому разі, 50 на 50. Якщо ж дійсно, наприклад, один із підрозділів утримує певний сектор на лінії фронту занадто довго і люди там втомлені та не мають достатньо боєприпасів, то російські сили могли б пройти вперед. Але якщо брати загальну картину, то я не вважаю це ймовірним. Маю на увазі, що вони можуть пройти десь на 2, 3 або 5 кілометрів у бік Куп’янська, але взяти його повністю – ні, це зовсім інша історія", — уточнив Купер.

Війна з метою ведення війни

Так охарактеризував Купер те, що робить російська армія.

"Російські сили втратили свою наступальну спроможність і нині вони б’ються буквально за наступний окоп, витрачають 5000 снарядів на день і т. ін. Тож це не можна назвати наступальною операцією. Це насправді ведення війни з метою ведення війни. І Путін не проти цього, бо йому це грає на руку. Час грає на руку", — розмірковує аналітик.

Він впевнений: Путін чекає на те, що Трамп виграє вибори в США, тоді він зможе вивести США з НАТО і припинити постачання допомоги Україні. Тож, це те, на що Путін сподівається — на крах західних союзників України. І таким чином Росія, на його думку, може вести війну ще 5-6 років, а то й довше.

"З погляду військової аналітики Україна має так званий найгірший сценарій. Чому? Тому що попри те, що вони втрачають так багато свого і нового обладнання, і старого, яке передають на обслуговування, вони завжди знаходять, чим його замінити. Наприклад, вони втратили величезну кількість сучасної артилерії за останні два роки. Її більше немає. Тому вони замінюють цю артилерію на БПЛА, міні-БПЛА", — зазначає експерт.

І зауважує, що саме через значні потреби в артилерії Росія закуповує снаряди з Північної Кореї та Ірану. Він наголошує, що Росію не легко вибити з поля бою, якщо тільки їй не завдати таких втрат, що російським силам доведеться визнати: вони більше не здатні продовжувати бойові дії.

"Тільки в такому разі можна очікувати, що вони вирішать відступити, як зробили це в Афганістані. Тоді війна для них стає безглуздою, оскільки вони не можуть нічого досягти. І в ситуації з Афганістаном це спрацювало", — нагадав Купер.

Паливна система Росії

Том Купер вважає перспективною та ефективною власну стратегічну кампанію ЗСУ проти російської паливної системи. Проте ці операції наштовхуються на дві проблеми, вважає аналітик.

"Перша – це яку зброю і в якій кількості мають (ЗСУ. — Ред.), і друга – в які цілі вони мають цілитися. Поки що вони переважно цілять в склади, великі паливні резервуари. З одного боку, таку ціль доволі легко вразити, але є й негативна сторона — склад вибухає і все, що знищено — це лише це конкретне паливо, нічого більше", — аналізує експерт.

Інакше кажучи, Купер вважає, що такі атаки вражають замало, а краще було б бити саме по нафтопереробних заводах, особливо по їх командних центрах

"Переробка нафти – ось де проблема. Тому, якщо вдарити по командному центру нафтопереробного заводу, можна вивести весь НПЗ з ладу одним єдиним ударом. Цього цілком достатньо. Тоді російські сили будуть зайняті днями, тижнями, а можливо й місяцями, відновлюючи зруйнований командний центр", — доводить аналітик.

Він нагадує, що наразі проблема Росії з командними центрами полягає у тому, що вони підтримуються комп’ютерами, які ця країна сама не виробляє.

"Вона залежна від контрабанди високих технологій із Заходу або з Китаю. Це означає, що будь-який удар по командному центру приносить їм подвійні, або навіть потрійні проблеми", — підказує Купер.

Експерт визнає, що час від часу такі атаки українських дронів сильно позначаються на конкретних ділянках російського фронту.

"Наприклад, один або два тижні тому була суттєва проблема з постачанням палива на Авдіївському напрямку з боку Росії, там мали нестачу палива протягом близько одного тижня. Сама ж ця організація постачання палива на Донбас з інших частин Росії забрала в них багато часу", — зазначив він.

Тому Купер вважає ідею атак на паливну систему РФ відмінною.

"Якщо Україна колись зможе виробити достатню кількість далекобійних дронів, припустимо декілька сотень, і масовано бити по російській паливній системі, що, своєю чергою, завдасть значних збитків, то це навіть могло б спричинити прорив лінії фронту", — підсумовує аналітик.

Важливо

Росія втратила в Україні більше бойових танків, ніж було до війни, — дослідження

Нагадаємо, Фокус наводив думки військових експертів Джека Вотлінга і Ніка Рейнольдса, які вважають, що російські сили, ймовірно, досягнуть свого піку наприкінці 2024 року, а протягом 2025 року матеріальні проблеми наростатимуть, що підірве загальний потенціал армії РФ.