Альтернатива ТЦК: як працює рекрутинг в ЗСУ, та які є проблеми

Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію та закон про зниження мобілізаційного віку чоловіків з 27 до 25 років. А Міністерство оборони створює рекрутингові центри. Все це має поступово розвʼязати проблеми з особовим складом у війську. Фокус поспілкувався зі співзасновником Deepstate Романом Погорілим щодо поповнення Сил оборони людьми, і як зміниться ситуація в Україні з новим законодавством.

Рекрутинг в ЗСУ — на якому етапі виникають проблеми

Рекрутинг є ініціативою Міноборони, яка покликана надати альтернативу системі ТЦК. За планом рекрутинговий центр має змінити підхід до мобілізаційного процесу в Україні. Замість "затикання дір" в ТЦК, має створитися людиоорієнтований підхід. Людина може сама обрати професію й мобілізуватися до Сил оборони. Наразі в Україні створено 11 рекрутингових центрів на базі ЦНАП у таких містах:

• Дніпро (ЦНАП, проспект Слобожанський, 8 та площа Шевченка, 7);
• Запоріжжя (бульвар Центральний, 27);
• Камʼянське (пр. Василя Стус, 10/12);
• Кривий Ріг (пл. Молодіжна, буд. 1);
• Новомосковськ (ЦНАП, вул. Калнишевського, 1);
• Покров (Покровська міська рада, Центральна, 48);
• Харків (два центри);
• Львів (вулиця Костя Левицького, 67);
• Полтава (вулиця Соборна, 45А).

У першому півріччі кількість рекрутингових центрів планують довести 27 по всій Україні.

"Якщо звʼязуватися з ТЦК, то рекрутинг. У нас почалася прекрасна ініціатива, яку започаткувало Міністерство оборони України. З оновленим баченням і сучасним підходом до мобілізації. Людину навчають справи, до якої у неї лежить душа і є бажання. Це чудовий шанс змінити непопулярний ТЦК на сучасний підхід. В першу чергу мобілізація добровольців — це найцінніший ресурс в мобілізації. Коли доходить до рекрутингу, то зараз ініціатива може втратити довіру і провалитися з гуркотом, бо який наступний етап? ТЦК. А їм здебільшого байдуже на відношення, спеціалізацію. Людину відправляють, куди їм заманеться. Бійці демотивовані, пропадає бажання мобілізуватися. Як людині можна їхати на війну, коли все може так скластися", – ставить питання Роман.

Наприклад, механік хоче мобілізуватися в армію і мати справи з технікою. Для цього йому потрібно піти у рекрутинговий центр, знайти відповідну вакансію, податися на неї. Якщо все гаразд, то доброволець отримає відношення від бригади на посаду, далі треба йти в ТЦК. І на цьому моменті часто виникають проблеми, зауважує Роман Погорілий.

"ТЦК і ВЛК (військово-лікарські комісії, — ред.) працюють досі за радянськими нормами, коли треба просто виконати норму. При розгляді мобілізаційного закону жоден не порушив питання про ТЦК, ВЛК, навчальні центри. Немає процесу відбору, коли люди будуть йти відповідно до своїх навичок. Їх запихають так, щоб просто закрити прогалину", — каже співзасновник Deepstate.

Водночас представники ТЦК продовжують набирати людей прямо з вулиць. ЗМІ вже писали про один випадок, коли у військкомат привезли 14-річного підлітка. Інцидент стався в Одеській області. Це додатково знижує мотивацію людей мобілізуватися. Також Роман у коментарі Фокусу назвав ще одну проблему, яка витікає з того, що ТЦК можуть набирати всіх без розбору — "відказники" та СЗЧ (самовільне залишення частин). Командири отримують в розпорядження мобілізованих бійців, але через невибірковість відбору вони можуть бути не готові до виконання бойових завдань.

"Найголовніше тут ще таке питання: а чи хтось спитав у командирів, що їм робити з людьми, яких зганяють з вадами здоровʼя? Коли у них кожен другий призваний йде у відказ чи СЗЧ. Такі випадки стають все більше й більше популярними. Командирам необхідно мало того, що треба з документами возитися через них, так треба ще й шукати людей. Бо потрібна кількість бійців на позиціях інколи буває присутньою тільки на папері. Відповідно, як ми можемо говорити про комплектацію, коли є завдання стримувати ворога, є купа інших задач, а командири мають думати, де їм брати людей, і як виконувати ці завдання", — наголошує Погорілий.

Навчальні центри радянського класу

Ще одна проблема після територіального центру комплектації — навчальні центри.

"Була стаття велика про людей, які добровільно прийшли мобілізуватися. Їх направили у навчальні центри, а там просто тотальний аврал із забезпеченням, умовами. Добре, що є окремі бригади зі своїми навчальними центрами, де є програма підготовки, що допомагає людям здобути необхідні навички", — розповів Роман і додав, що проблем дійсно багато, але кожен має долучатися у війну.

Статтю, про яку каже Роман, вийшла в "Радіо Свобода" під авторством журналіста Станіслава Асєєва. Подекуди в українських навчальних центрах усе відбувається за радянською традицією.

"На цьому адекватна частина процесу закінчилася (після ТЦК, — ред.), адже далі нашу групу новобранців привезли до учбового центру, умови в якому швидше нагадували поєднання тубдиспансеру та СІЗО: пліснява, грибок, вологість, повно хворих, яким при температурі 39 видають дитячі драже від грипу", — пише Асєєв у статті.

Мотивація на війні — одна з найважливіших речей, яка впливає як на кількість "відказників", так і на загальний стан у війську. Асєєв зауважує, що його досвід може бути не репрезентативним і в армії є позитивні приклади.

Силам оборони потрібні люди. Що робити з проблемами рекрутингу, ТЦК і навчальними центрами

Після низки скандалів про начальників ТЦК з мільйонними статками Володимир Зеленський доручав тодішньому головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному звільнити всіх голів і призначити людей з бойовим досвідом. Цей процес почав відбуватися, але на думку співзасновника Deepstate, довіра до ТЦК вже підірвана. Структуру треба реформувати. Доброволець має прийти в рекрутинговий центр, отримати відношення, явитися у ТЦК й піти служити там, де він одразу хотів. А перед тим пройти відповідне навчання у навчальному центрі з пристойним забезпеченням. Військовий, каже Роман, не має купувати собі все спорядження зі своїх коштів.

"Якщо є якісь випадки зловживань посадових осіб, то притягати до відповідальності. Нарешті зробити рівний і справедливий підхід до всіх з дотриманням всіх процесів, які б не підривали довіру: підготовка, навчання, відношення до бригад і це все. Але це довгий шлях, який зараз працює у зворотному напрямку, бо є недовіра", — пояснює Роман Погорілий.

Міністерство оборони зі свого боку має робити інформаційну кампанію з лідерами думок, які мають вплив на своїх підписників. Вже зараз оборонне відомство робить гарні інформаційні ролики із закликом долучитися до армії, але треба підсилювати одразу всі процеси. Треба не оминати ресторани, спортзали, які "переповнені бичками", набережні та інші розважальні місця. Замість цього деякі представники ТЦК шукають новобранців на підприємствах, які працюють на обороноздатність країни, шукають серед волонтерів, які буквально рятують державу вже 10 років. Такі категорії людей, на думку аналітика, мають і надалі працювати на благо держави.

"Ми живемо в часи, коли кожна секунда має вагу. Робота йде. У нас багато людей, які насолоджуються життям і не розуміють, що це завдяки бійцям на передовій. Або ми вирішуватимемо проблему, або все закінчиться дуже погано. Кожен повинен бути залученим до війни будь-яким способом: волонтерство, робота на ВПК, мобілізація у лавах Збройних сил. Не жити життя з думками, що їх все омине, бо війна — це виклик всьому суспільству", — резюмує Роман у розмові з Фокусом.