Воєнний фокус Російсько-українська війна Обстріли міст України

"Села-привиди" Харківської області: як живуть люди після російської окупації (відео)

За словами місцевої мешканки Галини, її з чоловіком будинок фактично зруйнований і вони змушені тіснитися в гаражі. Староста Малокамишуваського округу Юрій Третьяков поділився, що за час війни населення скоротилося в п'ять разів.

Евакуація з Харківської області: деталі

У березні 2022 року вони вирішили виїхати, адже противник зруйнував ударом стіну в їхньому будинку. Усі півроку Галина мріяла повернутися швидше в Малу Комишуваху, адже це її Батьківщина.

"Півроку були не вдома, півроку плакали. Спочатку дійшли під Барвінкове в село Рідне. Місяць ми там були, а коли там почалися обстріли, тоді поїхали на Дніпропетровщину — у чоловіка тітка там", — каже місцева жителька.

Повернення додому: шкода від окупантів

Будинок Галини та Олександра побитий обстрілами. Виявилося, що в них на подвір'ї під час окупації жили російські загарбники. На території стояла важка техніка, а навколо валялося сміття, як можна побачити на фотографіях. Сім'я вирішила закласти зруйновану стіну в будинку ящиками з-під ворожих боєприпасів.

Наразі з ними разом живуть 19 котів і собака. Частина з них жили з парою ще до початку бойових дій, а решта були змушені шукати нову домівку, адже їхні господарі виїхали або померли.

"Села-привиди" в Харківській області: що відомо

Загалом Малокамишуваський округ налічував 9 сіл, однак після початку великої війни вони почали перетворюватися на "привидів", як розповів у коментарі журналістам староста Юрій Третьяков. Там повністю відсутні комунікації, знищено інфраструктуру, а від будинків залишилися самі руїни.

Якщо до бойових дій у населених пунктах проживали близько 1000 жителів, то зараз їх у п'ять разів менше — 182.

"Є село, де взагалі жодного жителя — це село Копанки. У Семенівці проживає дві людини, у Шпаківці — дві. Бражківка і Сулигівка — до шести осіб. Тобто, три-чотири села, де ще жевріє якесь життя. Усі інші села зруйновані десь на 90%, тому люди не повертаються", — розповів Юрій Третьяков.

У селі Мала Комишуваха, звідки родом Галина та Олександр, також мешкали 140 осіб, але тепер їх лише 15. Там був фельдшерський пункт, з якого бійці ЗС РФ зробили туалет. Крім того, розбиті школи, клуб, магазини. Тобто нічого не залишилося. Про перспективи староста округу говорить мало, проте сподівається, що цього року вдасться повернути в населені пункти електрику.

Без води, газу та електрики: як виживає село після окупації

Юрій Третьяков ділиться, що різні благодійні організації продовжують допомагати продуктами жителям, які залишилися. Привозять воду і хліб приблизно раз на тиждень. Гуманітарну допомогу отримують раз на місяць. Відповідно, з продуктами все налагоджено, а вода з колодязя.

Допомагають волонтери також ставити вікна в будинках місцевих жителів, а також дровами. При цьому Олександр зізнається, що їх не зовсім вистачає, тому доводиться ходити до лісу тими місцями, де сапери вже пройшлися.

Окремо місцевий мешканець поділився, що вони з Галиною отримують мінімальну пенсію і намагаються на всьому економити, щоб вижити. Наразі всі кошти відкладаються на те, щоб відновити будинок.

"Сподіваємося на допомогу волонтерів, бо будівництво — це дуже дорого. Ми купили вживану цеглу. У нас проблема — піску немає. Але кажуть, що будівельники їздять з усім своїм, із сумішами", — продовжив Олександр.

Попри складний стан справ, як каже пані Галина, виїжджати з села вони не збираються, адже починати все з чистого аркуша вже нібито пізно. Від Малої Комишувахи до фронту всього кілька десятків кілометрів.

Нагадаємо, 11 квітня повідомлялося, що з трьох районів Харківської області примусово евакуюють сім'ї, про що заявили в обласній військовій адміністрації. Загалом, за інформацією влади, вони нарахували 182 сім'ї, які будуть змушені виїхати заради безпеки дітей.