ATACMS перерізають лінії постачання ЗС РФ. Остання — найскладніша, — Forbes

Є кілька способів, щоб переправити великі обсяги вантажів до окупованого Криму з РФ: морем, автомобілями, потягами через Кримський міст, поромом через протоку і залізницею через південь України. Про це пише Forbes.

Україна завдавала ударів по кожній з цих ліній постачання. Востаннє постраждала поромна переправа: імовірно 30 травня ракети ATACMS уразили поромну пристань у Криму. Було пошкоджено, якщо не знищено два пороми: для перевезення легкових і вантажних автомобілів і потягів.

Супутникові знімки підтвердили збитки. Поромну переправу активно використовував противник для підтримки свого угруповання військ у тимчасово окупованому Криму, повідомили в Генштабі ЗСУ.

Але пороми були запасною військовою переправою. Головна і найбезпечніша — залізниця, яку надзвичайно важко зруйнувати.

Вибух кількох російських поромів може порадувати друзів вільної України, але реальної шкоди російським військам на окупованому півдні України це не несе, зазначають журналісти.

Удари по контрольно-пропускних пунктах у Керчі "мають радше політичний, ніж військовий характер, і спрямовані на те, щоб чинити тиск на Путіна на очах у російського народу", — написав Мік Раян, генерал австралійської армії у відставці.

Українська кампанія, націлена на російську логістику на півдні України, стала масштабнішою і складнішою з перших тижнів повномасштабного вторгнення.

Спочатку українці атакували вантажні десантні кораблі Чорноморського флоту ракетами Storm Shadow, SCALP і морськими дронами. Влітку минулого року ЗСУ розбомбили та пошкодили Кримський міст, на повне відновлення прольотів російським інженерам знадобилося шість місяців. Тепер же Сили оборони націлилися і на поромну переправу.

Відстань, на якій переправа розташована від лінії фронту, вказує на те, що застосовували ATACMS M48 або M57, на відстань 270 і 300 км із вагою боєголовки приблизно 200 кг.

Україна отримала M48 або M57 у межах другої великої партії із сотні або більше ракет ще у квітні. Попередня партія з кількох десятків враховувала тільки моделі M39 з касетними боєголовками (по тисячі суббоєприпасів розміром із гранату в кожній) і дальністю 160 км.

Далекобійні ATACMS спустошили російські аеродроми, батареї ППО і військові кораблі по всьому Криму. Те, що вони становлять серйозну загрозу для поромів, очевидно. Але незрозуміло, наскільки це дійсно важливо.

Можливо, російське керівництво передбачало наближення української кампанії глибоких ударів і минулого літа прискорило будівництво нової залізниці, що з'єднує лінії на окупованих РФ сході та півдні України.

За оцінками українських аналітиків Frontelligence Insight, цей маршрут значно скорочує час шляху з РФ до Маріуполя, на дні, а іноді й на тижні. Перекидання військ стає ефективнішим.

"Наша команда вважає, що цієї нової залізниці буде достатньо для постачання регіону, навіть якщо Кримський міст буде зруйновано", — написали аналітики.

Нова залізниця відшкодовує будь-які складнощі з поромним рухом через Керченську протоку.

Залізницю зруйнувати складно. У минулому, коли Україна за допомогою ракет SCALP і Storm Shadow намагалася атакувати залізничний міст, що з'єднує Крим з іншою частиною країни, було завдано відносно незначної шкоди, що не порушило роботу залізниці надовго, пояснили у Frontelligence Insight.

За словами аналітиків, не менш складно потрапити в самі потяги. Ймовірно, росіяни зводять до мінімуму рух потягів у денний час і проводять більше логістичних операцій вночі та рано-вранці. ЗСУ можуть атакувати мости, через які проходить залізниця.

"Україна наразі має у своєму розпорядженні засоби, щоб серйозно пошкодити цю мережу, що потенційно робить її непридатною для використання на тижні або навіть місяці", — повідомили Frontelligence Insight.

Але варто враховувати низку факторів, таких як кількість систем ППО, які Росія готова виділити для захисту вразливих місць, особливо мостів.

Зараз російські системи ППО дуже розтягнуті, Кремль намагається захистити окуповані території від ударів дронів, ракет. Водночас РФ потрібно захищати промислові об'єкти, радари й аеродроми на російській території.

Нагадаємо, що Україна отримає від ФРН ще одну систему Patriot і допомогу на 500 млн євро. Про це глава МЗС Німеччини Анналена Бербок написала в соцмережі X 31 травня.

Також повідомлялося, що 31 травня в ЦПД розповіли, чому наступ ЗС РФ з Білорусі не передбачається. Ворог намагається сіяти паніку серед жителів України.