Путін може використати "блеф" Макрона, щоб принизити його, — The Washington Post

Емманюель Макрон та Володимир Путін
Фото: ТАСС | Емманюель Макрон та Володимир Путін (ілюстративне фото)

Як пише Лі Хокстедер, намагання президента США Джо Байдена підтримати Україну, але уникнути світової війни, призвела до самостримування та зволікання з наданням її армії необхідного озброєння.

Related video

Якщо президент Франції Еммануель Макрон блефує у питанні відправки військ в Україну, то президент РФ Володимир Путін може використати це для його приниження. Про це пише Лі Хокстедер у колонці для The Washington Post.

За його словами, червоні лінії, які обмежують західну військову підтримку України, наразі більше схожі на "вицвілі рожеві крапки". Зокрема, Сполучені Штати Америки вже скасували заборону на удари по Росії їхньою зброєю.

"Оскільки колишні жорсткі обмеження на ескалацію були відкинуті в інтересах забезпечення виживання України, найбільш непорушною з самого початку була заборона на розгортання західних військ. Зараз ця фундаментальна заборона виглядає більш хиткою, ніж будь-коли, оскільки Франція розглядає можливість направлення військових інструкторів", — додав він.

Хокстедер вважає, що наслідки такого рішення можуть бути більш серйозними та менш передбачуваними, ніж в усі попередні рази, коли Захід погоджувався на допомогу, яку раніше відкидав. За його словами, відправка війск в Україну призведе "квантового ескалаційного стрибка", оскільки європейські війська можуть зазнати втрат, а політична цінність ідеї про те, що це війна, в якій лише українці йдуть на величезні жертви для захисту Європи під РФ, постраждає.

Зазначається, що намагання президента США Джо Байдена підтримати Україну, але уникнути світової війни, призвела до самостримування та зволікання з наданням її армії необхідного озброєння. Водночас це викрило порожні ядерні погрози Москви у відповідь на надання дедалі потужнішої зброї.

"За останні два роки кілька західних союзників здійснили невеликі тренувальні місії в Україні. Те, що зараз обмірковує президент Франції Еммануель Макрон, видається більш амбітним, більш публічним і більш ризикованим — навіть якщо інструктори, яких він може відправити, будуть далеко від лінії фронту", — пише Хокстедер.

За його словами, Макрон вважає, що Заходу слід тримати Кремль у невизначеності, щоб перекласти тягар прорахунку ризиків ескалації на Путіна. Автор задається питанням: а що, якщо Путін розкусить блеф Макрона? На його думку, президент Франції майже не підготував громадську думку до можливої загибелі французьких солдатів в Україні, а більшість основних союзників Франції по НАТО виступають категорично проти розгортання військ і "навряд чи скористаються французькими втратами для пошуку більш прямої конфронтації з Росією".

"Насправді, Путін може розглядати удар по французьких військах, якщо російські війська зможуть їх знайти, не лише як спосіб викрити розбіжності Заходу, але й як шанс принизити Макрона, який зараз є одним з найбільш яструбине антиросійських західних лідерів. Франція має потужні збройні сили і є одним з провідних світових виробників зброї. Але залишається незрозумілим, що саме Франція може запропонувати випробуваним у боях київським військовим після більш ніж двох років стримування натиску Путіна", — додає він.

Також Хокстедер зазначив, що Франція надає Україні військову допомогу, однак за загальним обсягом поступається Нідерландам, Данії та Польщі, не кажучи вже про Сполучені Штати Америки, Німеччини та Велику Британію.

Він вважає, що Макрон ризикує підкреслити свою ізольованість, отримавши мало користі, якщо оголосить про відправку військових інструкторів в Україну у 80-ту річницю Дня висадки в Нормандії.

Нагадаємо, 3 червня глава Збройних сил Норвегії генерал Ейрік Крістофферсен заявив, що НАТО мусить встигнути підготуватись до ймовірної агресії з боку Росії за наступні два-три роки, адже саме стільки часу РФ буде достатньо для того, щоб відновити здатність до конвенційної війни.

У цей же день Financial Times оприлюднило матеріал в якому йдеться про те, що країни НАТО бояться, що Україна може програти війну, а тому готові йти на більший ризик.