"Залізний купол" не допоможе: чому захистити Європу від російських ракет не вийде, — НАТО
Генерал П'єр Вандьє переконаний, що якщо у Росії є засоби завдавати ударів по Європі на глибині 2000 км, то НАТО має бути здатне дати адекватну відповідь.
Ідея створення потужної протиракетної оборони в Європі для захисту від російських балістичних ракет залишається під питанням. Навіть створення умовного "Залізного купола" за прикладом Ізраїлю не зможе забезпечити надійного захисту або запобігання агресії через масштаби континенту та обмеження технологій. Про це заявив головнокомандувач сил НАТО з питань трансформації генерал П'єр Вандьє в інтерв'ю Defense News.
На думку воєначальника, навіть найпотужніша система ПРО не зможе забезпечити надійного захисту або запобігати агресії. Єдиним реальним рішенням є розвиток далекобійних ударних можливостей, здатних забезпечити адекватне стримування. І для НАТО така ситуація порушує питання балансу між стримуванням і захистом.
"Ви бачили обмеження "Залізного купола" в Ізраїлі. З огляду на розміри Європи, ідея позбутися загрози шляхом створення європейського "Залізного купола" просто нездійсненна", — вважає Вандьє.
За словами генерала, ефективне стримування вимагає дзеркальних заходів, і воно полягає в здатності чинити тиск на супротивника до того, як він зважиться на агресію. Виходячи з цього, якщо, наприклад, у РФ є засоби завдавати ударів по Європі на глибині 2000 км, то НАТО має бути здатне дати адекватну відповідь.
Завершуючи свою думку Вандьє порівняв європейський підхід до поточних викликів із поведінкою динозаврів, які, помітивши дим вулканів, не усвідомлюють наближення катастрофи.
"Більшість європейців травоїдні, вони думають, що трави достатньо, щоб прогодуватися. Це не так. Нам потрібно бути більш пильними та інвестувати, тому що йдеться не тільки про виробництво більшої кількості снарядів для підтримки України", — зазначив генерал, звертаючись до представників промисловості та політичних лідерів.
Коментуючи слова Вандьє, оглядачі Defense Express зазначили, що Росія офіційно вийшла з Договору про ліквідацію ракет середньої й меншої дальності ще 2019 року, а порушення цієї угоди було зафіксовано ще 2014 року.
Своєю чергою Європа протягом тривалого часу не робила серйозних кроків для адаптації до нової реальності. Лише останніми роками почали з'являтися ініціативи, такі як замовлення Німеччиною ізраїльської системи Arrow 3 і запуск проєкту European Long-Strike Approach (ELSA) зі створення далекобійних ракет.
Раніше повідомлялося, що Франція вивчає можливість розробки нової балістичної ракети середньої дальності, здатної вражати цілі на відстані понад 1000 км. Рішення стало реакцією на використання Росією так званої ракети "Орешник".