"Думав, щоб тільки вижити": історія бійця, який провів 36 діб з накладеним турнікетом (відео)
Вижити чоловікові допомогли думки про родину, оптимізм та правильний менеджмент турнікету. Чоловік переніс операцію і проходить курс лікування.
41-річний Олександр Лалачук провів 36 діб на позиції з накладеним турнікетом на пораненій правій нозі. Його не могли евакуювати весь цей час через щільні обстріли. Згодом це таки змогли зробити і доправили пораненого до харківського шпиталю, де його прооперували. Своєю історією Олександр Лалачук поділився з "Радіо Свобода".
Олександр служив у піхоті. До евакуації він 97 діб не виходив на зв'язок з родиною, бо не мав змоги. Під час бою він отримав поранення ноги. Йому наклали турнікет, щоб врятувати життя.
"Я знав точно, що я лишуся ноги, тільки я не знав, коли буде евакуація. Через тиждень ногу нижче турнікета я вже не відчував. Просто думав, щоб тільки вижити. Хотів жити, хотів до родини, до синів. У мене двоє синів. Старшому 12, меншому лише 2 рочки. Це мене і тримало", — розповідає чоловік.
Він говорить, що 31 день з турнікетом на нозі він провів в одному місці. До цього 2 дні він з побратимами просиділи на одній точці, через бої не можна було провести евакуацію поранених, а після цього ще 2 дні — на іншій. І тільки на 5-й день його змогли вивезти евакуаційною машиною з позицій.
За цей час в Олександра почалася інтоксикація та анемія. Він був виснажений і зневоднений. Також він втратив чимало крові, а на нозі почався некроз.
У такому стані пацієнт міг не перенести операцію, але медики зробили все можливе, і чоловік вижив. Лікарі назвали цей випадок справжнім дивом.
"Ми не зустрічали в літературі даних про такий довготривалий турнікет — 36 діб — 900 годин. Людина вижила за рахунок правильного менеджменту турнікету. Взагалі за рахунок того, що його наклали і не чіпали", — говорить заступник начальника Харківського шпиталю В'ячеслав Курінний.
Поранений боєць зізнається, що так довго триматися йому допомогли думки про родину. Як тільки з'явилася можливість, він зателефонував додому просто зі швидкої.
Його дружина Людмила розповідає, що за час, коли від її чоловіка не було жодної звістки, її відвідували різні думки — що він міг загинути, але між тим, і що з ним усе гаразд. Після дзвінка вона того ж дня вирушила потягом до чоловіка.
Через 2 дні після операції Олександр вже почав пересуватися по палаті і мав хороше самопочуття. Лікарі радіють його оптимізму та енергійності.
Попереду у чоловіка ще одна операція на іншій нозі — його чекає ампутація трьох пальців через обмороження, далі етап реабілітації та протезування втраченої кінцівки.
"Полікуюся, стану на ноги та поїду", — говорить він.
За цей час у його нозі почався некроз, організм зазнав зневоднення, розвинулися анемія та інтоксикація. У такому стані ризики під час операції були надзвичайно високими, але хірурги зробили все можливе, і військовий вижив, втративши ногу. Медики називають цей випадок справжнім дивом.
Нагадаємо, що майор медичної служби 82-ї ОДШБр Антон Шевчук відмовився приймати аптечки, після того, як помітив неякісні турнікети. Через це йому оголосили догану.
Раніше голова Всеукраїнської спілки парамедиків Ярослав Вус заявив, що бійці ЗСУ не мають достатньої кількості якісних турнікетів і забезпечені не на 100% ними, а на 0%.