Повільніше за танк: як просувається створення винищувача шостого покоління FCAS для Європи

Спільна франко-німецько-іспанська програма Future Combat Air System (FCAS) з розроблення опціонально керованого винищувача шостого покоління, схоже, зайшла в глухий кут: компаніям-підрядникам доведеться переглянути масштаби проєкту.

Фокус переклав статтю американського журналіста Пітера Сучіу про роботи в межах програми зі створення літака нового покоління.

Іспанія нещодавно провела випробування безпілотної авіаційної системи (UAS), яка буде використовуватися як "вірний ведений" для нового винищувача, а країна-член НАТО Туреччина також висловила бажання приєднатися до проєкту. Проте Париж і Берлін як керівники ініціативи FCAS стикаються з усе новими перешкодами.

Насправді FCAS могла об'єднатися з британсько-італійсько-японською програмою Global Combat Air Programme (GCAP), яка значною мірою дублює функції FCAS. У січні генеральний директор Airbus Гійом Форі заявив, що програми мають бути щонайменше узгоджені між собою, щоб уникнути дублювання технологій і компонентів.

"Є багато можливостей пов'язати ці програми одна з одною, щоб не витрачати гроші двічі, — сказав Форі в інтерв'ю газеті The Telegraph. — Якщо ми хочемо домогтися максимальної ефективності з мінімальними витратами на дослідження і розроблення та наростити обсяги виробництва, щоб знизити витрати, необхідні спільні зусилля країн з однаковими можливостями".

Прогрес програми MGCS

Поки FCAS не може зрушити з мертвої точки, робота над іншою спільною програмою просувається цілком успішно. Минулого місяця керівники KNDS Deutschland, KNDS France, Rheinmetall Landsysteme і Thales підписали акціонерну угоду про роботу над франко-німецькою програмою Main Ground Combat System (MGCS), що передбачає розроблення системи, яка до 2040 року замінить основні бойові танки (ОБТ) Leopard 2 і Leclerc.

MGCS чимось нагадує російську "Армату", яка була одночасно танком, броньованою бойовою машиною піхоти (БМП) і самохідною артилерійською установкою. Хоча Кремль звеличує систему "Армата" (від латинського слова "зброя" і грецького "колісниця") як одну з найпередовіших у світі, зрештою вона виявилася настільки дорогою, що Росія не змогла дозволити собі побудувати якусь істотну кількість таких машин.

Німеччина і Франція хотіли б розділити витрати, і незабаром у них може з'явитися третій партнер, оскільки Бельгія також висловила зацікавленість в участі в проєкті. Однак на відміну від Берліна і Парижа, Антверпен не зможе замінити свої танки на MGCS, оскільки Бельгія зняла з озброєння свій останній бойовий танк Leopard 1 понад десять років тому, у 2014 році, в межах заходів зі скорочення витрат. За даними Army Recognition, Бельгія придбала 334 Leopard 1 наприкінці 1960-х – початку 1970-х років.

Після закінчення Холодної війни і розпаду Радянського Союзу Бельгія почала скорочувати свої танкові війська.

Тепер, коли Антверпен, наслідуючи приклад інших членів НАТО, збільшує витрати на оборону, він прагне відновити танковий арсенал. Приєднання до програми MCAS дасть змогу Бельгії прискорити цей процес, але є й інші причини.

По-перше, Бельгія займає стратегічно важливе становище між Німеччиною і Францією, що стало катастрофою під час обох світових воєн, і підтримує тісні військові зв'язки з обома країнами. Крім того, вона вже співпрацює з Парижем у межах іншого проєкту зі створення військового обладнання.

"Країна приєдналася до французької програми Scorpion у 2017 році, замовивши 60 розвідувальних машин EBRC Jaguar і 382 бронетранспортери VBMR Griffon. Бельгія також замовила 19 самохідних гаубиць CAESAR II, постачання яких очікується в період з 2026 по 2030 рік", — додає Army Recognition.

Нове покоління бронетехніки

Сьогодні танк Leopard 2 німецького виробництва широко поширений у НАТО. Тільки за останні шість місяців Литва і Нідерланди заявили про плани придбати цю систему.

Таке рішення можна вважати підтвердженням того, що рано чи пізно MGCS замінить "Леопардів" як основну систему для альянсу НАТО.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із Мічигану. За свою двадцятирічну журналістську кар'єру він брав участь у роботі більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і вебсайтів, опублікувавши понад 3200 матеріалів. Регулярно пише про військову техніку, історію вогнепальної зброї, кібербезпеку, політику та міжнародні справи. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs. Ви можете стежити за ним у Twitter: @PeterSuciu. Напишіть автору електронною поштою: [email protected].