Виводить з ладу електроніку: як нова мікрохвильова зброя може протистояти рою дронів

Зараз багато країн розробляють технології, здатні протистояти тактиці дронів. Одне з таких рішень уже доступне — сучасна потужна енергетична мікрохвильова зброя. Про це йдеться у статті The Strategist "Протидія роям дронів: потужна мікрохвильова зброя", яку переклав Фокус.

Дрони противника — актуальна проблема для всіх Сил оборони

Збройним силам необхідно приділяти першорядну увагу протидії тактиці роїння дронів, яка допомагає навіть найдешевшим у виробництві безпілотникам подолати системи захисту. Необхідна багаторівнева оборонна система, що охоплює технології, здатні нейтралізувати багато загроз протягом кількох секунд. Одне з таких рішень уже доступне: сучасна потужна енергетична мікрохвильова зброя (HPM).

Застосування ударних дронів вартістю в кілька сотень доларів кожен загрожує здатності військових виконувати завдання без неприйнятних втрат особового складу і техніки. А коли безпілотники з'являються у великій кількості, звичайні засоби захисту, такі як автоматичні гармати, не можуть нейтралізувати їх досить швидко. Оборонні системи з використанням перехоплювачів або снарядів занадто повільні проти рою дронів, до того ж їхні постріли можуть коштувати більше, ніж самі дрони, які вони намагаються знищити.

Це актуальна проблема для всіх сил оборони, включно з австралійськими.

Високоенергетичні HPM можуть вивести з ладу рої дронів за один залп

Зброя HPM працює за рахунок спрямованих імпульсів електромагнітної енергії, що виводять з ладу електроніку безпілотників посеред польоту. У найпримітивнішому сенсі вона працює приблизно так само, як ваша домашня мікрохвильова піч, і навіть використовує схожі радіочастоти, але діє на відстані сотень і навіть тисяч метрів. На відміну від традиційних ударних систем, які повинні перехоплювати і фізично знищувати кожну ціль окремо, високоенергетичні HPM можуть налаштовувати свій промінь, щоб вивести з ладу цілі рої дронів за один залп.

Важливо зазначити, що сучасні високоенергетичні системи HPM є програмованими, що дає змогу швидко оновлювати їх у міру розвитку технологій і тактики загроз. До того ж вони більш мобільні, модульні та масштабовані, ніж ранні версії технологій спрямованої енергії, і орієнтуються на сукупну енергію, спрямовану на ціль, а не на пікову потужність, як попередні покоління зброї HPM.

Боротьба із загрозою дешевих безпілотників — це не майбутня проблема, а реальність поля бою. Дрони з видом від першої особи стали одним із найпотужніших видів зброї під час війни в Україні. Наразі втрати на полі бою від безпілотників перевищують втрати від артилерії, а за деякими оцінками, сягають 70-80 %.

Крім технологічного прогресу, швидко розвивається і тактика. Війна в Україні продемонструвала стрімкий цикл розвитку заходів протидії та боротьби з протидією. Адаптація на полі бою відбувається не за роки, а за тижні. Наприклад, останнім часом для боротьби з перешкодами використовують безпілотники, оснащені штучним інтелектом, і дрони, спрямовані через оптоволоконний кабель.

Основне завдання протидії атакам дронів — виявити, відстежити і нейтралізувати їх до того, як вони зможуть завдати шкоди. У випадку з роєм проблемність багаторазово зростає, особливо для оборонних систем, яким не вистачає швидкості або можливостей для одночасного ураження безлічі загроз. Оскільки багато наявних систем боротьби з безпілотниками працюють з однією метою за раз, рій дронів може придушити або зовсім вивести їх з ладу.

Але зброя HPM здатна нейтралізувати рої дронів під час одного швидкісного бою. Традиційні заходи боротьби з безпілотниками, включно з кінетичними засобами захисту, як-от ракети і системи на основі гармат, потребують великих витрат на поповнення боєприпасів, недостатньо масштабовані для ураження безлічі дронів або просто нездатні адаптуватися до темпів розвитку технологій роїння.

НРМ — важливий компонент сучасної багаторівневої ППО

Великі та малі держави працюють над створенням можливостей для проведення великих скоординованих атак рою дронів, зокрема рою дронів-камікадзе, які, по суті, є керованими ракетами. Величезна кількість таких дронів перевантажує оборонні системи і робить важливі об'єкти дедалі вразливішими. Завдяки програмуванню або збільшенню автономності рої можуть координувати атаки з кількох напрямків, використовуючи проломи в традиційних мережах ППО.

Щоб ефективно протистояти загрозі рою дронів, що розвивається, Австралія повинна інвестувати в масштабовані й адаптивні системи, здатні інтегруватися в ширший потенціал протидії малим безпілотним повітряним системам. Зброя HPM відповідає цій вимозі. Швидкий час реакції і здатність нейтралізувати рій безпілотників за раз роблять її важливим компонентом сучасної багаторівневої ППО.

Магазини систем HPM фактично нескінченні, їх обмежує тільки джерело енергії, яким може бути генератор або навіть електрика в мережі. У всіх цих випадках вартість одного залпу сягає кількох центів. Це повністю змінює рівняння вартості: раніше були потрібні дорогі ракети-перехоплювачі або снаряди з досить дорогими детонаторами, а також складні схеми поповнення амуніції.

Але HPM — це не срібна куля. Вона має бути інтегрована в багаторівневий підхід, що поєднує кінетичну, електронну боротьбу і системи спрямованої енергії, щоб максимально підвищити адаптивність захисту від загроз, що еволюціонують.

Перевага в технологіях противодронної боротьби — не побажання, а нагальна потреба. Нездатність адаптуватися до цих швидких змін поставить під загрозу всі збройні сили, тому швидкість придбання, розгортання та адаптації засобів боротьби з безпілотниками зараз має вирішальне значення.

Співпраця з союзниками, особливо в рамках угоди AUKUS, важлива як ніколи. Розробка передових технологій і забезпечення оперативної сумісності з ключовими партнерами, такими як США і Велика Британія, дадуть Австралії конкурентну перевагу.

Питання вже не в тому, яку систему боротьби з безпілотниками варто придбати Австралії, а в тому, як швидко вона зможе налагодити комерційне і військове партнерство, щоб ефективно протистояти зростаючій загрозі.

Про автора

Ніл Гарт — колишній заступник командувача Королівських ВПС Австралії та Групи об'єднаних можливостей Сил оборони Австралії. Нині він є радником аерокосмічної та оборонної промисловості, а також консультантом фірми CMAX Advisory, що займається зв'язками з урядом.