ГУР показало кадри збитого новітнього безпілотника "Герань-5": наскільки вони небезпечні (фото)
На початку 2026 року під час комбінованих повітряних атак на Україну російська армія вперше застосувала новий ударний безпілотник "Герань-5". Українські розвідники показали фото уламків та елементів бойової частини ударного дрона Збройних сил РФ.
Згідно з даними Головного управління розвідки Міноборони України, довжина нового БПЛА становить близько 6 метрів, розмах крил — до 5,5 метра, маса бойової частини — приблизно 90 кг, а заявлена дальність ураження — близько 1000 кілометрів.
У розвідці уточнюють, що, на відміну від попередніх модифікацій лінійки "Герань", новий дрон виконаний за нормальною аеродинамічною схемою, проте ключові вузли і компоненти уніфіковані з іншими зразками серії.
Зазначається, що на "Герань-5" встановлено 12-канальну систему супутникової навігації "Комета" на базі мікрокомп'ютера Raspberry, а також 3G/4G-модеми та реактивний двигун Telefly, аналогічний до того, що використовується на БПЛА "Герань-3", але з більшою тягою. Водночас у ГУР підкреслюють, що безпілотник важко вважати самостійною розробкою Росії — зафіксовано значну конструктивну і технологічну схожість з іранським ударним дроном Karrar.
"Окремо розглядається можливість оснащення апарату ракетами класу "повітря-повітря" Р-73 для протидії українській авіації", — повідомили в ГУР.
Особливості "Герань-5": оцінка експерта
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко вважає, що противник застосував цей зразок БПЛА як експеримент. Однак командування ЗС РФ навряд чи буде задоволене результатами його застосування.
За його словами, боєголовка масою 90 кг порівнянна з Shahed-136, який водночас значно дешевше і вже масово виробляється на налагоджених технологічних лініях.
Крім того, дальність польоту нового дрона — близько 1000 км — виглядає скромно на тлі Shahed-136, окремі модифікації якого здатні долати понад 2200 км. Коваленко також зазначає, що використання 12-елементної "Комети" не є технологічним проривом, оскільки подібні навігаційні рішення застосовуються в російських та іранських БПЛА ще з 2022 року.
Окрему увагу експерт звертає на реактивний двигун Telefly. За його словами, такий силовий агрегат залишає значно більший тепловий слід, що робить дрон більш помітним для засобів ППО та знижує його живучість. Маневреність апарата за такої аеродинамічної схеми також викликає питання.
Скептично Коваленко оцінює й інформацію про можливий запуск "Гераней-5" зі штурмовиків Су-25 для збільшення дальності застосування. Він нагадує, що година польоту Су-25 обходиться приблизно в 55 тис. доларів, що можна порівняти з вартістю виробництва одного Shahed-136. При цьому ресурс штурмовиків у РФ практично вичерпано, а їхнє виробництво давно припинено.
"Karrar/"Герань-5" це експеримент. Якщо РОВ на них перейдуть, ну й добре. Ресурсні витрати зростуть у рази, а ефект терору знизиться пропорційно", — підсумував експерт.
Раніше повідомлялося, що Збройні сили РФ щомісяця отримують близько 5 000 далекобійних дронів, половина з них половина — ударні "Герані", а близько 2 000 — дрони-імітатори "Гербери".