Глибоко під землею: як працює в Україні секретний центр з екстреного оповіщення

З моменту введення нової системи в дію на початку 2025 року кількість тривог у місті скоротилася вдвічі порівняно з регіоном загалом, і не було жодного випадку, коли сирени спрацювали б занадто пізно. І все це — завдяки людям, які працюють у центрі екстреного реагування, куди вперше отримали доступ журналісти The New York Times.

Високозахищений ситуаційний центр, розташований глибоко під землею, працює цілодобово і без вихідних, з 12-годинними змінами.

Життя харків'ян рятують команди цивільних фахівців, оскільки робота не автоматизована, як вважає багато хто, а проводиться в ручному режимі.

Хто відповідає за своєчасний сигнал повітряної тривоги

За увімкнення сирен відповідальний головний спеціаліст. Поруч із ним сидить керівник.

На робочому місці фахівця дві мишки. Одна виконує звичайні завдання, друга ж призначена для активації понад 500 міських сирен повітряної тривоги. Після кожного використання ця мишка вимикається, щоб запобігти випадковим натисканням.

Для роботи співробітники центру користуються радіолокаційною картою, на якій навколо міста намальовано синє коло. Коли в нього потрапляє, наприклад, ворожий дрон, це означає, що до міста він долетить за 7-8 хвилин. Щойно фахівці бачать це, одразу ж вмикають сирени.

Основна частина роботи людей на зміні полягає в терплячому очікуванні. Вони спостерігають за маршрутом польоту безпілотників або авіабомбами, що планують, доки ті не увійдуть у зону загрози.

Фахівці уважно відстежують політ, щоб випадково не налякати мешканців міста хибною тривогою, якщо дрони та КАБи полетять в іншому напрямку. Однак, коли йдеться про балістичні ракети, чекати не доводиться. Сирени вмикаються, щойно виявляється запуск.

Як виявляється загроза

Для цього існує кілька способів. Перший — коли команда центру сама бачить загрозу і сповіщає про неї.

Крім того, центр оперативного реагування — у прямому зв'язку з військовими, і ті можуть попередити про загрозу балістики, як це вже було. При цьому бійці вказали на загрозу на три хвилини раніше, ніж обласна військова адміністрація.

Як вмикається сигнал повітряної тривоги

Увімкнення сигналізації відбувається у два етапи: перемикання тумблера для запуску застосунку сповіщення в повітрі, що використовується більшістю українців, і потім натискання великої червоної кнопки на екрані для ввімкнення міських сирен.

Усе це — менш ніж за дві секунди. Тому робота вимагає від виконавців твердої руки та самовладання.

За словами співробітника центру на ім'я Дмитро, який обіймає цю посаду понад три місяці, він за життя спокійний і звик до стресу. Із близьких про його роботу знає тільки його дівчина. Нікому з рідних він про неї не говорить.

Чим була зумовлена диференціація системи оповіщення

Харків, який розташований лише за 30 км від кордону з РФ, постійно піддається обстрілам з боку ворога. На місто летять дрони різних типів, ракети і бомби. Повітряні тривоги тут стали практично фоновим звуком. Минулого року було зафіксовано 1826 сигналів повітряної тривоги, у середньому п'ять на день.

За чотири роки війни жителі міста перестали так різко реагувати на сповіщення і постійно ходити в сховища або підвали. Коли тривога вила в самому Харкові, а прилітало в області, люди перестали щоразу ховатися.

Саме це й послугувало приводом для впровадження диференційованої системи оповіщення, яка попереджала Харків про загрозу лише тоді, коли ворог атакував саме місто.

Ця система обійшлася в півмільйона доларів, але вже безумовно виправдала себе й окупилася, заявив Богдан Гладких, начальник міського управління з надзвичайних ситуацій

Досвід Харкова зараз переймає Київ, проте Гладких нарікає, що інші міста не наслідували їхній приклад.

У грудні минулого року прем'єр-міністр Юлія Свириденко запевняла, що нова система оповіщення про повітряну тривогу на першому етапі вже пройшла тестування в 13 регіонах, а тепер розширена на всі області.

У Київській області диференційований сигнал тривоги діє з 24 червня. Сигнал тривоги лунає тільки для жителів тих районів, для яких загроза реальна.