Другий екс-прем'єр за тиждень заарештований в Киргизстані

Районний суд Бішкека 4 лютого обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту для Кубаничбека Жумалієва. "У межах проведеної роботи з демонтажу корупційних проявів у вищих ешелонах влади виявлена стійка корупційна схема за участю депутата парламенту Жумалієва", — йдеться в повідомленні Держкомітету нацбезпеки (ДКНБ) Киргизстану.

За даними слідства, Жумалієв, будучи депутатом і одночасно фактичним власником Міжнародного медичного університету, незаконно отримав ліцензію на право ведення освітньої діяльності.

Йому спочатку відмовили у видачі ліцензії через невідповідність університету встановленим вимогам. Однак, використовуючи свій політичний вплив і зв'язки Жумалієв натиснув на керівництво міністерства освіти, і ліцензія була видана, пояснили в ДКНБ.

Там також зазначили, що крім цього встановлено факти незаконного збагачення, легалізації злочинних доходів та ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі з боку Жумалієва й афілійованих з ним осіб.

"Виявлено 78 об'єктів нерухомості та ряд компаній, зокрема торговельні центри, освітні та медичні установи, готелі, родовища корисних копалин, телерадіокомпанія і металургійний комбінат, що належать Жумалієву, його родичам і афілійованим особам, які раніше були приватизовані", — додали у спецслужбі .

Жумалієв у 1996-1998 роках був прем'єр-міністром Киргизстану, з 2015 року він депутат парламенту країни.

28 січня був заарештований інший колишній прем'єр-міністр Киргизстану (2018-2020) Мухаммедкалій Абилгазієв, також за підозрою в корупції та незаконному збагаченні. За даними ДКНБ, будучи прем'єр-міністром, він необґрунтовано і з порушенням законодавства підписав постанову уряду, згідно з яким компанії "Кумтор Голд Компані" (розробнику найбільшого в країні золоторудного родовища) додатково надали території для проведення геологорозвідки і видобутку золота. Загальна площа рудника збільшилася більше ніж у два рази і склала 26,3 тисячі гектарів, включаючи кілька льодовиків і заповідну територію.

Нагадаємо, в Киргизстані 10 січня обрали нового президента і президентську форму правління в країні.

За 30 років мешканці Киргизстану обирали голову держави вісім разів. Перші вибори пройшли у 1991 році. З результатом 95,33% переміг Аскар Акаєв. Через чотири роки він переміг з результатом 71,59%. У 2000 році Акаєв переміг третій раз, він отримав 74,47%.

У 2005 році Акаєв знову збирався на вибори, але на заваді стали масові протести в країні, у результаті яких перший президент незалежного Киргизстану втік з країни.

Президентом обрали Курманбека Бакієва — 88,72%. У 2009 році він отримав 76,12%.

У 2010 році в Киргизстані відбувся державний переворот і Бакієв залишив країну.

У 2010-му президентом перехідного періоду стала Роза Отунбаєва. Вибори не проводили, її призначення схвалили на референдумі щодо зміни Конституції.

У 2011 році пройшли дострокові вибори голови держави. На них переміг Алмазбек Атамбаєв — 62,52%. На другий термін він не висувався, а потім став фігурантом кримінальних справ.

У 2017 році президентом став Сооронбай Жеенбеков — 54,75%. 15 жовтня 2020 року після скандальних парламентських виборів, підсумки яких ЦВК визнала недійсними, Жеенбеков пішов у відставку. Були призначені дострокові вибори.