У Великобританії продовжують обговорювати "расизм" Вінстона Черчилля

Черчілль, расизм, фото, звинувачення, бенгалія, голод
Фото: The Telegraph

Прем'єр-міністр Великобританії нібито був прихильником переваги білої раси й очолював імперію, яка "гірша за нацистів".

Related video

Кембриджський Черчилль-коледж, заснований в 1958 році за активної участі власне прем'єр-міністра, організував дискусію про політику, чиє ім'я він носить. Про це повідомило видання The Telegraph.

За словами учасників дискусії, які обговорювали його спадщину, колишній прем'єр-міністр був занурений в "філософію білої переваги", "ідеальним втіленням" якої він був. При цьому він ще й очолював імперію, яка була "гірша за нацистів".

Дискусію організувала група, очолювана професоркою Пріямвадою Гопала, яка зазнала критики в 2020 році за твердження в соціальних мережах, що "життя білих немає значення... як життя білих". Захисників Черчилля до дискусії не допустили.

Колишнього прем'єра звинувачували в расизмі та співучасті в Бенгальському голоді, унаслідок якого загинули три мільйони індійців.

Йшлося також про те, що Британська імперія за часів Черчилля була "морально біднішою", ніж Третій Рейх, і що думка про те, що доброчесна Британія перемогла державу, яка веде геноцид, є "проблематичним наративом".

Професорка Кехінде Ендрюс, авторка книги "Психоз білизни", сказала, що Черчилль був "ідеальним втіленням білої переваги". За її словами, ця ідеологія переваги домінувала в політиці того часу, і наразі вона домінує в постімперській Британії. "Британська імперія набагато гірша за нацистів і проіснувала набагато довше", — зробила висновок професорка.

Доктор Оньєка Нубіа зазначив, що Черчилль у книзі "Історія англомовних народів" використовує мову переваги білих через завуальовані терміни "англомовні народи" та "англосакси".

Докторка Мадхусрі Мукерджі стверджувала, що прем'єр-міністр розглядав індійців як "кроликів", і його політика багато в чому стала причиною Бенгальського голоду 1943 року. Вона додала, що "мілітаризм — це ядро ​​британської ідентичності", і статуї, присвячені цьому, повинні бути знесені. "Саме Ради перемогли нацистів, а американці перемогли японців", — вважає Мукерджі.

Історик доктор Зарір Масани написав у Кембриджський коледж перед заходом, що його учасникам не вистачає історичної експертизи, і що їх метою є тільки очорнити Черчилля.

Ендрю Робертс, автор книги "Черчилль: йдучи з долею", охарактеризував твердження, що пролунали під час дискусії, як "наклеп", який "повністю не відповідає дійсності". Він додав: "Прихильник переваги білої раси хоче, щоб з небілими відбувалися неприємності. Черчилль же боровся за захист сотень мільйонів небілих в імперії".

У Черчилль-коледжі заявили, що захід, який відбувся, був панельної дискусією, а не дебатами. Він задуманий як одне із серії заходів, присвячених спадщині Черчілля.

Нагадаємо, влітку минулого року на тлі протестів, які охопили низку міст у США та Європі, згадали і про "расистські" переконання Черчилля. Під час мітингу в Лондоні невідомі написали на пам'ятнику Черчиллю, встановленому на Парламент-сквер у центрі міста, що політик був расистом. Після цього на захист колишнього прем'єра виступив чинний глава уряду Великобританії Борис Джонсон, який заявив, що подібні звинувачення на його адресу несправедливі. Пам'ятник на час закрили від вандалів.

пам'ятник Черчіллю, написи, вандали, фото, протести Fullscreen

Американська письменниця індійського походження Мадхушрі Мукерджі в 2010 році у своїй книзі "Таємна війна Черчилля" звинуватила Черчилля в причетності до голоду в Індії в роки Другої світової війни.

Як зазначає авторка, після окупації Японією Бірми до Індії припинилися поставки бірманського рису. У той же час рисові поля на заході Індії пристосовувалися для вирощування джуту, з якого робили мішки для армійських потреб.

Черчилль, як стверджує письменниця, відмовився надати допомогу людям, які голодували, посилаючись на відсутність вільних суден. Авторка робить висновок, що внаслідок його дій в Колкаті та штаті Західна Бенгалія від голоду загинули більше мільйона осіб.

Також вона стверджує, що Черчилль багаторазово ігнорував пропозиції доставити продовольство в Індію, які озвучували Австралія та США, навіть коли Сполучені Штати запропонували використовувати для цього американські судна.