Мегаполіси майбутнього. Фантастичні ідеї хмарочосів на конкурсі архітекторів eVolo
Якими будуть міста майбутнього? Про це знають львів'яни — автори проекту Living Skyscraper. У травні 2021 головний приз конкурсу eVolo взяла група українських архітекторів.
У XXI столітті людство чекає незаздісна доля — скупчене життя у величезних містах-мурашниках, які будуть інтенсивно розростатися. Тому в останні роки аналітики-футуристи все частіше вживають термін "мегамісто" (megacity), кажучи про найбільш урбаністичні конгломерати з населенням понад 10 млн осіб.
У 1950-му таких мегаміст було два — Токіо та Нью-Йорк, а зараз їх уже 33. За прогнозом ООН, до 2030 року кількість мегаміст збільшиться до 43, і більшість з них припаде на країни Азії та Африки, що розвиваються. Стрімка урбанізація супроводжується традиційними проблемами — населення міст потребує житла, транспорту й енергосистем, а також громадської інфраструктури. Саме ці проблеми насамперед потрібно вирішувати сучасним містам, на думку аналітиків ООН, щоб вони могли розвиватися.
До цих традиційних викликів урбанізму додалися нові. У звʼязку з пандемією коронавірусу владі мегаполісів потрібно думати про громадське здоровʼя та забезпечувати містянам соціальну дистанцію. Тому в Сінгапурі, наприклад, планують в житлових будинках виділяти місце для парковки дронів і, таким чином, створювати інфраструктуру для служб доставки, які під час спалахів вірусу грають ключову роль в забезпеченні містян.
У 1950-му на земній кулі було всього два мегаміста — Токіо і Нью-Йорк, а зараз їх уже 33. Більшість нових мегаполісів виникають в Африці й Азії.
За даними ООН, зараз у містах живе 55% населення Землі, до 2050 року цей показник виросте до 68%. Про розвиток міст майбутнього розмірковують не тільки аналітики, але й урбаністи. Зокрема, з 2006 року в США проводять архітектурний конкурс хмарочосів eVolo, організатори якого заявляють: "Різке збільшення міського населення призвело до появи висотної забудови без адекватного планування і з убогим дизайном. Мета нашого конкурсу — переосмислити поняття хмарочоса і те, як він співвідноситься з природою, спільнотою містян і простором міста в цілому".
Конкурс eVolo повністю футуристичний, в ньому беруть участь концептуальні проекти архітекторів з усього світу, які пропонують які завгодно фантастичні ідеї хмарочосів XXI століття. На початку травня американці оголосили переможців 2021 року, і, що приємно, перший приз у ньому взяла група українських архітекторів — вперше за всю історію проведення заходу. Фокус розповідає про призерів eVolo і те, які концепції "вертикального" життя в хмарочосах вони пропонують.
Я не передбачав майбутнє, а намагався запобігти йому
"Острів життя": поливай, і хмарочос росте!
Приз: Перше місце
Проект: Living Skyscraper
Архітектори: Андрій Лесюк, Михайло Когут, Софія Школяр, Катерина Іващук, Назарій Дуда, Марія Школяр, Оксана-Дарина Кицюк, Андрій Гончаренко
Країна: Україна
З 492 заявок, поданих на конкурс цьогоріч, перше місце і приз $5 тис. журі присудило групі архітекторів зі Львова. Вони запропонували не будувати, а виростити хмарочос у центрі Нью-Йорка, де зелені вкрай мало. Концепція полягає в тому, щоб висадити групи високих листяних дерев, які швидко ростуть, і запрограмувати зростання так, щоб їхні стовбури створювали каркас будівлі, а більш дрібні — формували кімнати і стіни. Для такого хмарочоса потрібні не будматеріали, а підготовлений ґрунт, добрива та вода для зрошення.
Як розповів Фокусу Андрій Лесюк, співзасновник архітектурного бюро Guess Line, у міру росту дерев конструкція буде зміцнюватися, крім цього гілки сусідніх дерев можна щепити одну до одної і таким способом збільшувати будівлю.
"Уже сьогодні генна інженерія дозволяє створювати конструкції такого типу, тому ідея вирощування хмарочоса в найближчому майбутньому не здається фантастикою", — говорить Андрій Лесюк.
ВажливоФункціональне призначення таких будівель може бути різним. У своєму проекті львівʼяни запропонували використовувати його як місце відпочинку з оглядовими майданчиками. Також живий хмарочос може розростатися на сусідні будівлі й так створювати зелену інфраструктуру на цілий квартал.
Збір води — вежі з мембранами
Приз: Друге місце
Проект: Lluvioso Skyscraper
Архітектори: Аміт Дойч, Роні Домініцій, Тамар Кербер
Країна: Ізраїль
Хмарочоси можуть бути не тільки офісами або торговими центрами, а й величезними накопичувачами водних ресурсів. У цьому суть проекту ізраїльських архітекторів для Мехіко, де постійна проблема із затопленнями міста в сезон дощів і в той же час дуже гостра нестача питної води. Ізраїльтяни вигадали вежі-водозбори з мембранами, які відкриваються під час дощу, поглинають і спрямовують воду в резервуар із подальшим її очищенням і перерозподілом для містян.
Зодчі пропонують будувати кілька таких веж висотою до 400 м, а мембрани — розкривати на висоті 100 м з урахуванням можливого висотного будівництва навколо. Власне мембрани сконструйовані з десятьма клинами, в діаметрі досягають 600 м, цей розмір дозволяє накрити один квартал. У суху погоду клини притиснуті до хмарочоса та формують гарний гратчастий фасад.
У своєму будинку: місто майбутнього для хмонгів
Приз: Третє місце
Проект: Hmong Skyscraper
Архітектори: Сяншуй Конг, Сяоян Чжан, Мінсон Сан
Країна: Китай
На півдні Китаю живе етнічна група хмонг, яка поступово втрачає свою культуру й традиційний уклад, зокрема, через те, що китайський уряд переселяє цих людей в передмістя мегаполісів. Тріо китайських архітекторів запропонувало хмарочос, що дозволяє зберегти традиційні житла хмонгів. По суті, це каркас, всередину якого вставляються житлові будинки та інші приміщення, і, так, створюється "вертикальне" село.
Архітектори передбачили функціональний розподіл таких хмарочосів із магазинчиками на перших поверхах, парками, зеленими терасами і грядками посередині, спортзалами і громадськими просторами на верхніх рівнях будівлі. Щоб переміщати вантажі, архітектори пропонують використовувати модифіковану версію пташиних кліток, виготовлення яких було традиційним ремеслом хмонгів.
Комфортний притулок: хмарочос для емігрантів у Марокко
Приз: Почесна оцінка
Проект: Pathway of belonging
Архітектори: Леоні Блюм, Катаріна Франк, Рітаж Альбаже, Симон Сундін
Країна: Швеція
Група студентів зі школи архітектури при Університеті Лунда створила проект хмарочоса-притулку для емігрантів у Марокко. У цю африканську країну приїжджає значна кількість людей з тропічних регіонів континенту, і співтовариство емігрантів у Марокко налічує майже 700 тис.
У своєму проекті молоді архітектори поєднують характерні риси національного марокканського стилю з архітектурою тих країн, з яких приїхали мігранти. Так, в основі будівлі лежить внутрішній двір, типовий для арабської архітектури. Такі ж загальні простори є на кожному поверсі. Найцікавіший винахід шведів у тому, що житлові приміщення добудовуються по периметру будівлі, на бетонних плитах, що виступають. Вони можуть бути різноманітними за розміром та стилем і так утворюють барвистий фасад будівлі. Також архітектори пропонують будувати ці житлові модулі поступово, від низу до верху хмарочоса, залежно від кількості емігрантів, які прибувають, і їхніх культур.
Фараони XXI століття: назад, у піраміди
Приз: Почесна оцінка
Проект: Pyramids
Архітектор: Адам Фернандес
Країна: Франція
Жителям сучасного Єгипту французький архітектор Адам Фернандес пропонує звернутися до досвіду їхніх далеких предків і будувати піраміди на берегах Нілу. У його проекті піраміди — аж ніяк не гробниці, а цілі міста, які можна розмістити всередині цієї гігантської споруди.
За задумом архітектора, нижній ярус піраміди повинен бути зарезервований під природні ресурси: сади, парки, озера з дикою фауною, які слугують природним "кондиціонером" повітря. Вище розташовуються торгові площі, що виходять на велику внутрішню площу. А ось житлові приміщення Фернандес вмонтував у стіни піраміди, і їхні вікна виходять назовні. Як і притаманно архітектурі жарких країн, між власне стіною піраміди і фасадом лежать затінені тераси і переходи, які природним чином охолоджують внутрішні приміщення.
ВажливоМісце зцілення: для тих, хто перехворів COVID-19
Приз: Почесна оцінка
Проект: Mood Catcher Skyscraper
Архітектори: Яо Жунчі, Лю Юсі, Ан Пейа, Чен Юсянь, Хуанг Юнтін
Країна: Китай
Архітектура багатофункціональна не тільки тому, що в будівлях розміщують житлові, офісні або громадські простори. За допомогою архітектури можна покращувати душевне здоровʼя, заявляє група китайських архітекторів, проект яких призначений для подолання наслідків коронавірусу.
За дослідженнями вчених зі школи медицини при Шанхайському університеті, майже 35% жителів Піднебесної, які перенесли ковід, стикаються з психологічними розладами — тривогою, депресією, фобіями тощо. Тому архітектори сконструювали хмарочос, який може слугувати ресурсним центром для терапії та лікування психологічних недуг. Призначення будівлі візуально висловили в тому, що в ній замість скляного або бетонного фасаду є мембрани — гнучкі, мобільні структури, форму яких можна змінювати залежно від функції простору. Мембранні осередки-модулі можуть бути кімнатами для терапії, читання, ігор у шахи і карти або ж парками розваг, кінотеатрами і торговими майданчиками.
Виробник чистоти: хмарочос, який допоможе Лондону
Приз: Почесна оцінка
Проект: Biorefinery Skyscraper
Архітектор: Деніел Гемблі
Країна: Великобританія
Для свого проекту архітектор Деніел Гемблі вибрав Гекні — один із найбільш екологічно забруднених районів Лондона. Керівництво району зобовʼязалося до 2040 року знизити рівень викидів у повітря до нуля, але поки успіхів не досягло.
Архітектор пропонує рухатися до очищення навколишнього середовища за допомогою хмарочоса. За задумом він багатофункціональний, в ньому є як житлові, так й офісні простори, а головне — системи біопереробки: установки для очищення повітря і води з місцевої каналізації. Також архітектор пропонує газ, що утворився після очищення води, використовувати як біопаливо для забезпечення будівлі електроенергією. Гемблі розрахував свій проект так, щоб хмарочос був частиною комплексного вирішення простору — з поліпшенням логістики переходів і тротуарів, а також звуженням проїжджої частини. Завдяки цьому звільняється земля навколо будівлі, її архітектор пропонує очищати в павільйонах за допомогою спеціальних водоростей, а потім використовувати для зелених насаджень.