Пішла жара. Чи розбудять криваві заворушення через воду арабський сепаратизм в Ірані

Цьогоріч складна внутрішньополітична обстановка в Ірані наклалася на сильну посуху, загострила давню проблему з водопостачанням низки посушливих регіонів країни. Криза водних ресурсів — це системна проблема в Ірані, виходу з якої в короткостроковій перспективі не може бути в принципі. Змінити ситуацію можуть лише складні довгострокові програми, ефект від яких можна буде відчути через роки

Центральна влада бояться, що викликані проблемами з водою заворушення будуть використані зовнішніми геополітичними гравцями як інструмент тиску на країну в період перезміни влади після недавніх президентських виборів.

Певні підстави для таких побоювань є, адже в Хузестані, який був до 1925 року під британським протекторатом, із кінця 1940-х років діють різні арабські угруповання, що борються за контроль над ресурсами регіону під гаслами відділення від Ірану. У 1980-му році арабські сепаратисти навіть захоплювали іранське посольство в Лондоні, а з 1990 року сепаратисти обʼєдналися в Організацію Визволення аль-Ахваз (Al Ahwaz Liberation Organisation (ALO), штаб-квартира якої знаходиться в Нідерландах, де проживає й лідер сепаратистів Абдулла аль-Мансурі.

Сьогодні стало відомо, що на виборах президента в Ірані переміг Сеїд Ібрахім Раїсі, який вирішив не чекати своєї інавгурації та взяти ситуацію з протестами в Ірані у власні руки. "Щоб не втрачати час до формування й затвердження нового уряду, ми організували це засідання, щоб знайти оперативне рішення для проблем у провінції Хузестан і зробити все можливе зараз", — цитує його заяву державне інформагентство країни.

Про те, що ж відбувається в Ірані — читайте в авторській колонці співзасновника Центру вивчення Африки Олександра Мішина.

У прикордонній із Іраком іранської провінції Хузестан вже тиждень тривають масові акції протесту проти уряду, а особливо — Управління водних ресурсів. Регіон Хузестан називають однією з найбагатших іранських провінцій. Саме в цьому регіоні сконцентровано 80% нафтових родовищ Ірану і 60% запасів природного газу.

Місцеве населення, значну частину якого (особливо в південній частині провінції) складають етнічні араби, не має доступу до чистої питної води. Проблема стосується 5 мільйонів чоловік тільки в Хузестані, а лише 28 мільйонів іранців, переважно в центральних і південних провінціях.

Гострий водний дефіцит цьогоріч посилився через спеку. Кількість сезонних опадів скоротилося удвічі, і частина країни охоплена найгіршою за останні півстоліття засухою. Пересихає лагуна "Хур аль Азім" і річка Керхе, водно-болотні простори та фермерські господарства не мають ресурсів для поливу своїх угідь.

І це в регіоні, який і без того належить до числа найспекотніших місць на планеті, де температура повітря подекуди сягає +50 градусів за Цельсієм.

На цьому тлі уряд не відмовляється від проектів поставки води з річки Карун, що бере витоки на хребті Загрос і є найповноводнішою річкою Ірану, в інші регіони.

Реалізований зараз проект "Бехештабад" ("Квітучий рай") з передачі води в провінцію Ісфахан, може посилити водний стрес у Хузестані.

Акції протесту почалися 15 липня в містах Ахваз, Ізі, Махшехр, Хорремшехр, Абадан, Сусенгерда і Шадеган. Їхні учасники перекривали автодороги та палили шини, скандуючи кілька гасел: "Я відчуваю спрагу", "Спрагла річка хоче води", "Душею та кровʼю збережемо тебе, Карун", "Віддайте своє життя за Карун".

В Ізі мітингувальники виступили проти рахбара Алі Хаменеї, закликали ліквідувати модель "Вілайєт-е-Факіх" і ісламську республіку, а також ліквідувати умови для примусової міграції.

У деяких містах є сидячі протести перед будівлями адміністрацій.

Під час заворушень загинули сім демонстрантів і один офіцер безпеки. Зʼясувати причини загибелі складно, тому що інформацію цензурує офіційний Тегеран. У містах проходять арешти учасників заворушень.

Корпус Вартових ісламської революції заявляє, що за протестами стоять іноземні мережі, котрі маніпулюють почуттями людей, щоб провокувати заворушення.

Також у північно-західних провінціях Ірану, де проживає велика кількість етнічних азербайджанців, поширювалися плакати турецькою мовою з висловленням солідарності з протестами в арабських містах на півдні.

Слід зазначити, що за лаштунками безладів у Хузестані можуть стояти і внутрішні іранські сили, які не хочуть відкоту країни в атмосферу "консервативного реваншу", що панував, зокрема, у роки правління Махмуда Ахмадінеджада, коли була згорнута низка ліберальних реформ попередніх урядів і інтесифікована ядерна програма.

Так що поточна протестна хвиля формує негативний фон перед вступом на посаду нового президента, консерватора Сеїда Ібрахіма Раїсі. Його інавгурація відбудеться 5 серпня.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.