Афганський гніт. Чи зможуть бойовики "Талібану" підпалити всю Центральну Азію

Ситуація в Афганістані поступово погіршується. У міру того, як таліби один за іншим захоплюють адміністративні округи країни, прозахідний центральний уряд починає панікувати, сусідні країни нервують, а місцеві жителі озброюються.

За даними ООН, таліби захопили 50 округів за останній місяць. Самі ісламісти стверджують, що взяли 90 округів. Аналітики Long War Journal порахували, що кількість підконтрольних талібам округів зросла з 73 на початку травня до 157 у червні.

З окупованих районів, як мінімум 10 — це ті, які до початку виведення військ США з Афганістану навіть не вважалися оспорюваними, тобто, там контроль прозахідного уряду ніби був досить міцний.

В окремих районах таліби навіть не зустрічають опору: військові здаються самі разом зі зброєю, бронетехнікою, арсеналом вибухівки та військовими базами. Іноді самі, а іноді, таліби відправляють до них гінців з представників місцевих жителів. Так, позавчора здали всю військову базу і округ Карабах в провінції Газні.

Особливо запеклі бої вибухнули на півночі Афганістану, в провінції Кундуз, яка межує з Таджикистаном. Таліби заявляють, що вже контролюють майже весь регіон. Понад 8 тисяч сімей втекли з провінції через бойові дій. Підтверджено загибель 29 цивільних і поранення 229 осіб.

Напередодні бійці "Талібану" захопили прикордонний порт Шерхан і частину держкордону. Афганські військові сотнями тікали в сусідній Таджикистан, а офіційний Душанбе почав стягувати туди свої війська.

Запеклі бойові дії зафіксовані в провінціях Баглан і Кандагар, де афганська армія зуміла відбити частину території, але таліби утримують контроль над центральними районами.

За останню добу "Талібан" заволодів ще кількома округами в провінціях Газні і Пактика. До цього шість районів були захоплені бойовиками в Тахарі та Кандагарі на півдні країни.

Таліби за 63 км від Кабула на півночі ведуть бої за місто Чарикар у провінції Парван. Місцевому військовому гарнізону не вистачає зброї і людей, щоб стримати натиск противника.

Через цілу низку військових невдач, президент Афганістану Ашраф Гані днями змінив міністра оборони і начальника Генштабу. Однак у нього залишається мало варіантів дії. За словами місцевих аналітиків, у нього залишилися кілька людей, яким він довіряє і яких слухає, з іншими політиками спільну мову не знаходить.

Решта політиків вже розглядають можливість повернутися у свої рідні бастіони та очолити міні-армії, захищаючись від талібів самостійно. Віцепрезидент Афганістану, етнічний таджик, маршал Абдель-Рашид Дустум, який перебуває зараз на лікуванні в Туреччині, пообіцяв повернутися в рідну провінцію Джаузджан на півночі і зупинити "Талібан".

Зовнішні сили роздумують над подальшими діями.

У Пакистані критикують США, і відкидають звинувачення Афганістану в підтримці талібів. Прем'єр-міністр цієї країни Імран Хан написав гнівну колонку у Washnington Post, заявляючи, що його країна не буде давати дозволу американцям продовжувати військові операції проти талібів з їх території.

Іранці почали хвилюватися через військові досягнення "Талібану". В уряді заявили, що таліби не представляють "весь афганський народ", натякаючи, що їм пора б зупинитися і не дуже заграватися в військового джаггернаута, який зараз всіх знесе.

У МЗС Узбекистану також закликали сторони до стриманості і заявили, що військового розв'язання конфлікту не існує. При цьому, не виступає проти талібів, а лише закликає до політичного компромісу. Про всяк випадок, узбеки посилили охорону своїх кордонів.

У Сполучених Штатах вирішують, що їм робити. З одного боку, не можна зривати виведення військ, який проходить спокійно, гладко і навіть з випередженням графіка.

З іншого боку, мовчання або чергові махання ручками в стилі "тримайтеся, всього вам доброго" вже не допомагають, і створюють токсичне враження у громадськості.

США не хочуть повторення ситуації 1996 року, але і зробити нічого вони не можуть, та й не особливо горять бажанням. Тому, з Вашингтона досі летять меседжі про те, що вони підтримують афганський уряд, незважаючи на виведення військ.

Навіть терміновий візит до Білого Дому президента Афганістану Ашрафа Гані не викликав у Байдена зміну риторики. Той заявив, що афганці повинні "самі вирішити" свої справи.

Втім, деякі зрушення таки відбулися. США зважилися евакуювати тисячі афганців, які допомагали їм під час війни, переважно перекладачів, які працювали на них і прозахідний уряд, який ними курувався.

Сім'ї цих людей бояться помсти з боку талібів. Їх всього близько 50 тисяч осіб. З них 18 тисяч афганців вже подали заявки на отримання американської "грін карти".

Зі свого боку, "Талібан" продовжує тиснути на США, постійно нагадуючи про досягнуті угоди. Спікер талібів Сухейль Шахін в інтерв'ю "Al-Jazeera" заявив, що його угруповання "має право на відповідь", якщо раптом виявиться, що американці вирішили залишитися і не виводити частину військ.

Це явно відповідь на опубліковану раніше в Associated Press інформацію про намір Штатів залишити в Афганістані 650 військовослужбовців для охорони посольства і дипломатів.

Ситуація в Афганістані цього літа підійде до своєї кульмінації. І буде вона, судячи з усього, дуже драматичною.

Москва має непогані зв'язки з "Талібаном", а в парі з регіональними силами — Китаєм, Індією та/або Пакистаном, країнами Центральної Азії і навіть Туреччиною може створити нову архітектуру безпеки, яка посилить їхні позиції, а не ослабить.

Ніхто не буде знову вторгуватися в Афганістан, а будуть працювати з елітами і домовлятися з ними. Таліби навряд захоплять всю країну, у них є проблеми в цілих регіонах, де проживають меншини. А це означає, що у певний момент, вони вступлять в домовленості, як всередині Афганістану, так і з зовнішніми покровителями різних політсил.

Першоджерело.