Ексдержрадниця М'янми, Нобелівська лауреатка Аун Сан Су Чжі засуджена на 4 роки (фото)

Аун Сан Су Чжі
Державна радниця М'янми Аун Сан Су Чжі

Проти колишньої лідерки країни висунуто 11 звинувачень — їй загрожує довічне ув'язнення.

Related video

Повалена внаслідок військового перевороту лідерка М'янми (Бірма) Аун Сан Су Чжі засуджена до 4 років позбавлення волі. Це перший вирок 76-річній главі керівної партії "Національна ліга за демократію", проти якої висунуто 11 звинувачень, зокрема в корупції, підбурюванні до громадських заворушень, розколі в суспільстві та порушенні антиковідних обмежень. Про це повідомляє агентство ВВС.

Сама колишня державна радниця відкидає всі висунуті звинувачення — юристи стверджують, що звинувачення мають політичний характер.

"Жорсткий вирок, винесений щодо Аун Сан Су Чжі за цими фальшивими звинуваченнями, є черговим прикладом того, що військові хочуть знищити всю опозицію та задушити свободу в М'янмі", — заявила заступниця директора Amnesty International із кампаній у Південній Азії Мін Ю Ха.

За даними CNN у разі доказів провини Аун Сан Су Чжі в суді, їй загрожує довічне ув'язнення.

Що відомо про Аун Сан Су Чжі?

Аун Сан Су Чжі народилася в сім'ї борця за незалежність Бірми Аун Сана, який був убитий, коли їй було лише два роки. Вона проживала в Індії з матір'ю, а пізніше виїхала до Великобританії здобувати освіту. Вона закінчила Оксфорд, де вивчала філософію, економіку та політику, і після того як вийшла заміж не збиралася повертатися до Бірми.

Проте, за свідченнями її друзів, Аун Сан Су Чжі не заперечувала можливість повернення, чекаючи потрібного моменту. Влітку 1988 року вона приїжджає до Бірми, щоб дбати про матір, котра тяжко хворіє, а через кілька тижнів у країні спалахнуло антиурядове повстання, в якому Су Чжі також взяла участь. За кілька місяців вона очолила партію "Національна ліга за демократію" і фактично стала символом свободи у рідній країні.

У 1991 році Аун Сан Су Чжі було присвоєно Нобелівську премію миру за "Мирну боротьбу за демократію та права людини". А протягом наступних 21 року її періодично заарештовували та звільняли доти, доки в країні не відбулися демократичні вибори. Після перемоги її політичної партії вона була призначена державною радницею і стала лідеркою М'янми.

Аун Сан Су Чжі Fullscreen
Аун Сан Су Чжі виступає перед студентами у столиці М'янми 1 липня 1989 року

Проте образ політичної "святої" був затьмарений подіями 2016 року, коли в країні спалахнув релігійний конфлікт і з країни втекли сотні тисяч мусульман. На адресу Аун Сан Су Чжі посипалися звинувачення в геноциді мусульманського населення, а в ООН вважали, що її дії "сильно нагадують" злочини проти людства.

Після переслідувань з боку уряду М'янми західних журналістів і провальної місії ООН у країні, Су Чжі зазнала різкої критики з боку міжнародної спільноти. Деякі її критики вважають, що вона втратила свій моральний і політичний авторитет людини, яка боролася за демократичні права.

Збройний переворот у М'янмі

Рано-вранці 1 лютого 2021 року телеканал Myawady TV оголосив, що влада в країні передається головнокомандувачу збройних сил Мін Аун Хлаїну. У країні було оголошено надзвичайний стан на рік. А через деякий час, унаслідок рейдів, було заарештовано президента М'янми Віна М'їна, Аун Сан Су Чжі й інших членів політичного керівництва керівної партії "Національна ліга за демократію". Пізніше військові оголосили про зняття з посад 24 міністрів уряду, на місця яких були призначені нові.

Унаслідок перевороту країна опинилася в глибокій кризі — обмежено мовлення ТБ, з перебоями працює мобільний зв'язок, а на більшій частині території зовсім не працює інтернет.

М'янма переворот Fullscreen
Прибічники військових у Янгоні влаштували марш на їхню підтримку

Міжнародна спільнота виступила з критикою щодо ситуації у зв'язку з озброєним путчем. Так держсекретар США Ентоні Блінкен і глава МЗС Австралії Маріс Пейн закликали військових негайно звільнити держрадницю Аун Сан Су Чжі й інших високопосадовців.

Раніше повідомлялося, що деякі ЗМІ помітили, що Facebook підбурювала до насильницьких дій у М'янмі й Ефіопії. За словами колишньої співробітниці Facebook Френсіс Хоген, компанія сприяла розпалюванню насильства на етнічному ґрунті в африканських та азіатських країнах.