Під час протестів у Казахстані загинуло щонайменше 225 людей

Реальна кількість загиблих у Казахстані під час заворушень у січні не з'ясована. 225 тіл було доставлено в морги країни — це все, що повідомляє влада. Співробітників поліції та військових із них 19 осіб, розповів Серік Шалабаєв, начальник служби кримінального переслідування генпрокуратури республіки. Постраждалих, за його словами, понад 4300 людей. Про це повідомляє "Радіо Аззатик".

Шалабаєв стверджує, що казахські силовики почали застосовувати вогнепальну зброю, починаючи виключно з 6 січня, після того, як у країні розпочалася антитерористична операція, і лише проти "терористів".

За даними казахського МОЗ, за дні надзвичайного стану в республіці, до лікарень звернулося понад дві з половиною тисячі людей. Понад 60 з них перебували у тяжкому стані, і були негайно спрямовані на реанімацію.

Казаські медики провели близько 500 хірургічних операцій. Станом на сьогодні близько 600 осіб виписано, 265 продовжують лікуватися у стаціонарних медичних закладах. Іншим було надано допомогу дома під час звернення.

На брифінгу журналістам та представникам правозахисних організацій не дозволили ставити запитання. У казахських місцях обмеження волі перебуває близько 10 тисяч затриманих під час заворушень та масових протестів, за даними МВС Казахстану.

Відносно частини затриманих Генпрокуратура Казахстану порушила понад п'ятсот кримінальних справ, у тому числі понад чотири десятки — за звинуваченнями у тероризмі.

7 січня казахський уряд повідомляв про 27 убитих громадян, яких влада називала "терористами".

Масові протести у Казахстані розпочалися 2 січня. Мітингувальники вимагали відставки уряду і президента республіки та призначення у владу своїх представників. А також зниження ціни на зріджений природний газ, яку влада планувала підвищити приблизно вдвічі (але незабаром відмовилася від цієї думки під протестним тиском).

До протестів незабаром додалися заворушення, насильство на вулицях, пограбування магазинів. У місті Талдикорган протестувальники обв'язали мотузками та повалили статую першого президента республіки Нурсултана Назарбаєва.

У ніч із 5 на 6 січня Рада колективної безпеки ОДКБ ухвалила рішення відправити до Казахстану свої військові підрозділи для охорони низки стратегічних об'єктів.

Сили ОДКБ були повністю розгорнуті у Казахстані до 9 січня. Наступного дня протести стихли, у країні розпочалися масові арешти. Єдиним вагомим політичним кроком, якого досягли протестувальники, став відхід Нурсултана Назарбаєва, котрий обіймав до кінця минулого року посаду голови Ради Безпеки Казахстану.

Раніше Фокус передавав слова президента Білорусі Олександра Лукашенка, який поділився, що всю операцію ОДКБ у Казахстані вони вигадали особисто з Путіним, щоб уникнути масових жертв, та заспокоїти протестувальників одним видом іноземних військових.