Формули миру. Чи зможе Мюнхен-2022 зупинити ескалацію навколо України

Навіяно "Мюнхеном-2022" та новим стилем виступів і заяв.

Потрібна нова система безпеки?

Гарріс (віцепрезидентка США): НАТО — найкраща, надійна й ефективна з колективних систем.

Зеленський: архітектура потрібна нова, стара зламалася. Але Україні потрібні гарантії вступу до НАТО. Або — "відмовимося від усього будапештського".

Макрон: потрібен новий, давайте вести переговори.

Путін: ми всі написали, чекаємо на чіткі відповіді. Повертаємось у 1997-й.

Як досягти миру?

Зеленський: зібрати "будапештських підписантів" і Радбез ООН і все прогарантувати. Повертаємося у 1994-й (щоправда, тоді Україна була переконана й усіх переконувала, що вона позаблокова…).

Макрон, Шольц: вести переговори та виконати "Мінські угоди". Кому? Усім, хто підписувався.

Путін: Україні — виконати "Мінські угоди". Росія — ні до чого, тільки спостерігає. Нападати не збирається, Крим не обговорюється. Але якщо що — шарахне з усіх калібрів.

Байден: усім стояти, а то санкції, і мало не здасться. Американський та арабський газ для ЄС — кращий за російський. (Інше коментувати складно. Може, це і є такий мир).

Як бути з Донбасом?

Зеленський: це наша територія, ворог має втекти.

Блінкен: це все терени України, варіанти не обговорюються.

Путін: це Україна, але якщо там захочуть до нас, то це ж наші співвітчизники.

Макрон, Шольц: це все Україна, але якось треба все це зробити, щоб таки була Україна.

Куди подіти самопроголошені ЛДНР та армії сепаратистів, інструкторів, добровольців та інших?

Українські політики: Як куди? Як роса на сонці.

Усім зрозуміло і зрозуміло.

А в цей час:

Десятки тисяч військових сконцентровані з двох сторін лінією дотику на Донбасі. Зброя всіх марок і мастей — неміряна. Тисячі пострілів. Щоденні жертви та руйнування.

Цими днями (як пам'ятка):

20-го навчання армій Союзної держави на території Білорусі продовжено. Посольства та представництва продовжують виїжджати з Києва. Обміни обстрілами на Донбасі переходять у бої та операції.

21-го — чергові дзвони та контакти, враховуючи "нормандські". І повітряна блокада акваторії Азовського моря з боку РФ (з 21-го до 26-го).

22-го — РадФед РФ обговорює Донбас.

24-го — зустріч Лаврова та Блінкена (поки на кшталт "так")

Загалом, дуже відповідально й ефективно, національно-безпечно та стратегічно.

Зібрати "будапештських гарантів" і "Раду Безпеки ООН+3" — справа хороша. Нехай зберуться.

Але якщо, згідно з п. 6 Будапештського Меморандуму, в процесі консультацій "будапештські гаранти" вважають, що поганий мир кращий за хорошу війну та шукатимуть нові компроміси в процесі цих самих "консультацій"?

Якщо для підтвердження гарантій територіальної цілісності запропонують провести повторні під наглядом і наглядом регіональні референдуми за / проти виходу зі складу України?

Якщо "будапештські гаранти" будуть готові надати нові гарантії, з "планами Маршалла для України", але в розмірі нової "малої України"?

І якщо як бонус буде гарантовано прискорене додавання України до складу ЄС? (про НАТО навряд чи будуть говорити, мені так думається. Гарантії, з огляду на склад, "позаблокові")

І якщо Україна з усією цією справою не погоджується і виходить з ДНЯЗ (Договір про нерозповсюдження ядерної зброї — Ред.)?

Можливо, звичайно, що до цих зустрічей будуть підготовлені такі промови, що "гаранти" розведуть руками й приймуть усі умови України. Але тут уся надія на райтерів.

У мене (поки що) відповідей на ці запитання немає.

Першоджерело.